Horianina_Halyna

Горяніна Галина Григорівна (1957-2013) Народилась у місті Слуцьку (Білорусь) у сім’ї військовослужбовця. Навчалася у Києві в школі № 189. У 1982 році закінчила електротехнічний факультет Київського ордена Леніна політехнічного інституту. Трудову діяльність Галина Горяніна розпочала у 1974 році лаборантом кафедри електроприводу й автоматизації промислових установок КПІ. Майже чверть століття пропрацювала інженером-конструктором у Дослідно- конструкторському технічному бюро Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН УРСР. Галина Григорівна була водночас і «фізиком», і «ліриком», оскільки поєднувала технічну освіту й професію із пристрастю до читання художньої літератури та вивчення іноземних мов (французької і німецької). Вона була надзвичайно освіченою, інтелігентною, розумною людиною, мала широкий кругозір і гарне почуття гумору. Пані Галина завжди прагнула вдосконалення, любила навчатись, зокрема вважаючи, що не дуже добре знає українську мову, писала з

колегами-філологами диктанти, ретельно працювала над помилками. Її улюбленими поетичними рядками були: І треба ж було все життя тремтіти, І сліпнути у нетерпучім сяйві, Щоб ось тепер зненацька зрозуміти, Що вірші були зовсім зайві. Натомість потрібні: кожна билина, Подмух вітру, плюскіт ріки, Ось така, хай осіння, днина І дотик твоєї руки. Її посмішка, сяючі очі, її голос і дотепні жарти назавжди залишаться у пам’яті тих, хто з нею був поряд.