Kasap_S

Касап Софія Сергіївна, ІФФ, Політологія, ІІ курс Трапилася ця історія ще на І курсі, коли «відгреміло» ОМЯ. Усі були в захваті від нього. Уся група стала ближчою, такою теплою та рідною, і саме тоді ми почали спілкуватися все частіше й навіть організовували позанавчальні зустрічі. Наступного дня політологи, які мали чудову можливість жити в гуртожитку, вирішили показати всі «переваги» такого способу життя своїм одногрупникам. Усі почали збиратися десь о 17-18 годині, щоб встигнути до закриття, адже після 22 усіх сторонніх «ласкаво» просили покинути наші наповнені тарганами хороми. Усе йшло просто чудово. Людей було приблизно 10, ми грали в мафію, в UNO і просто насолоджувалися спілкуванням. Усі почали розходитися, в основному це були приблуди-історики або ті, хто просто захотів спати. Але ж політологи – це не ті, хто спить вночі або відмовляється від чогось цікавого. Саме тому ми, гуртожитські, й інші, які хотіли залишитися, вирішили в будь-який спосіб залишити одногрупників у себе. Для цього хлопці зняли на І поверсі хостел, і ми могли продовжувати свою мінівечірку. Було багато цікавих випадків, про які я зараз і розкажу.

У першому буде йти мова про страшні історії на ніч. Не думайте, ми не лягали спати, це просто було частиною програми. Ми аж ніяк не розраховували, що двоє дівчат до крику бояться будь-чого, сказаного пошепки з ноткою страху. Але це так. Наше завдання полягало в тому, щоб розказати якомога страшнішу історію і несподівано ввімкнути музику на зразок «Раз, два – Фреди заберёт тебя…», і це дійсно їх лякало. Але ще більше лякала нас історія філософа з його життя про літаючих бабусь із рідного міста та сатанистів. Ну що тут скажеш: філософи – вони завжди філософи. Потім проявив себе той, хто намагався домовитися. Почався справжній літературний вечір одного актора. Нам декламували вірші Й. Бродського та В. Маяковського, якщо я не помиляюся. Це ще раз підтверджує все розмаїття складу нашої групи. Загалом, вечір пройшов вдало, ми не спали, але в останні години перебування гостей ні в кого не було сили говорити, тож всі просто позаймали ліжка вдвох-втрьох і мовчки лежали. Отже, історії зі студентського життя – це справді щось веселе, енергійне та приємне, те, що залишиться з тобою, і спогади про це будуть гріти завжди.