Churva_A

Чирва Аміна Анатоліївна, студентка ІІ курсу спеціальності: «017 Фізична культура і спорт» Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту Моя історія. Усе починалося так просто. Я навчалася у школі в Чернігові, займалася сучасними танцями 5 років у школі «Каскад», закінчила музичну школу (8 років навчання), граю на 5 музичних інструментах (бандурі, домбрі, балалайці, баяні і фортепіано). А ще я люблю грати у волейбол. Коли я закінчила школу, то вирішила навчатися на тренера. Це і привело мене саме до Київського університету імені Бориса Грінченка. Тут я поринула у творчу атмосферу, і це для мене було природно! На кафедрі мене радо зустріла Вікторія Вікторівна Білецька. Пізніше вже я дізналася, що вона не тільки викладач, а й завідувач кафедри. Але я вже не боялася. І мені захотілося скоріше поринути у бурхливе студентське життя. Навчальний рік видався насиченим і цікавим. Ми почали готуватися до благодійного балу. Це було так незвично! З перших репетицій Григорій Миколайович Чапкіс нас навчав базових рухів Ча-Ча-Ча, румби, самби, віденського вальсу, падеграсу…. Дещо не вдавалося, але я дуже раділа, що знову можу танцювати! Отже, генеральна репетиція, хвилювання, пошук підборів і – бал. Я приготувала свою улюблену ніжно-рожеву сукню. Мені дуже пощастило з партнером. У танцях частенько буває така проблема, яку називають «партнер». Харлан Денис – досвідчений фахівець з бального танцю в категорії «Д» класу, студент нашого факультету. Ми так натхненно танцювали, що і не помітили, як

сплинув час. Колонна зала КМДА вже була майже порожня. Люди стомилися і розходилися додому. А ми, знову почувши ритми вальсу, почали кружляти… Додому довелося їхати на таксі, бо йти вже не було сил. Але ми були такі щасливі!