Important Announcement
PubHTML5 Scheduled Server Maintenance on (GMT) Sunday, June 26th, 2:00 am - 8:00 am.
PubHTML5 site will be inoperative during the times indicated!

Home Explore American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7)

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7)

Published by yuriy.mirgorod, 2017-12-28 08:22:17

Description: American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7)


Read the Text Version

ISSN 2474-9397 Scien fi c Journal * Multidisciplinary Approach American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research 2017 / 4 (7) Initiated by Ukraine and Ukrainians Abroad Not-for-proϐit Corporation New York NY, USA, 2016

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research. Issue: 4 (7). Publ.: Ukraine and Ukrainians Abroad Not-for-profit Corporation, New York NY, USA (10/2017–12/2017). 151 р. Scientific journal «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research» is a peer reviewed open access journal, which is co-published in the USA. The main principle of the journal is to promote communication among scientists from different countries worldwide. The main research areas are as follows: Biological Sciences; Historical Sciences; Economic Sciences; Philosophical Sciences; Philological Sciences; Jurisprudence; Pedagogical Sciences; Medical Sciences; Psychological Sciences; Social Sciences; Political Science; Governance; Cultural Studies; Social Communication; Cross-Sectoral Research. The journal is published quarterly in two languages: English; Ukrainian. Published and distributed by: UKRAINE AND UKRAINIANS ABROAD INC. DOS ID #: 4905826 Initial DOS Filing Date: MARCH 02, 2016 County: NEW YORK Jurisdiction: NEW YORK Entity Type: DOMESTIC NOT-FOR-PROFIT CORPORATION Current Entity Status: ACTIVE Entity Address Information DOS Process: NADIYA BURMAKA 170 WEST 82 STREET NEW YORK, NEW YORK, 10024 Chief Scientific Editors: Editor in Chief: Maksymenko S. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Academician of NAPS of Burmaka N. – Ph.D. in Psychology, Professor at the International Academy of Ukraine, Academician EANS (Germany), G.S. Kostiuk Institute of Psychology Sobriety, Full Member of EuANH (Scotland, UK), Honorary memberof East of NAPS of Ukraine. European Scientific Analytics Federation of International Academy of Science Skiba V.V. – Dr. Sc. in Medicine, Professor, Kyiv Medical University of UAFM, and Higher Education (London, UK), Ukraine and Ukrainians Abroad Not-for- Ukraine. profit Corporation. Executive Secretary: Lunov V. – Ph.D. in Psychology, Professor, Full Member of EuANH (Scotland, UK), G.S. Kostiuk Institute of Psychology of NAPS of Ukraine. Editorial / Expert’s Board Chiladze G. – Doctor of Law, Doctor of Economics, Professor, National Research Mamedov Z. – Dr. Sc. in Biology, Professor , A.I. Karaev Institute of Physiolog of Analytics Federation, Georgia. Azerbaijan National Academy of Sciences, Azerbaijan. Dubaseniuk O. – Dr. Sc. in Pedagogy, Professor, Zhytomir Ivan Franko State Mykhaylov B. – Dr. Sc. in Medicine, Professor, Kharkiv Medical Academy of University, Ukraine. Postgraduate Education, Ukraine. Gryganskyi A. – Ph.D. in Biology, Duke University, Durham, USA. Rushai A.K. – Dr. Sc. in Medicine, Professor, Kyiv Medical University of UAFM, Gryganska I. – Ph.D. in Psychology, Kyiv Medical University of UAFM, Ukraine. Ukraine. Hlyva Ye. – Ph.D. in Psychology, Foreign Member of NAPS Ukraine, Professor Sosin I. – Dr. Sc. in Medicine, Professor, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate (Australia). Education, Ukraine. Iserman R. – Honorary Dr. Sc. in Political Psychology. Full Member of EuANH Tsekhmister Ya. – Dr. Sc. in Pedagogy, Professor, Full Member of EuANH (Scotland, (Scotland, UK), Family Health International Not-for-profit Corporation, USA. UK), O.O. Bogomolets National Medical University, Ukraine. Kalashnik I. – Ph.D. in Psychology, Bohdan Khmelnytsky National University of Yatsenko T. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Academician of NAPS of Ukraine Cherkasy, Ukraine. Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy, Ukraine. Kocharian O. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, V.N. Karazin Kharkiv National Yatsenko V. – Dr. Sc. in Medicine, Professor, National Technical University of University, Ukraine. Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”, Ukraine. Editors / Reviewers: Balabanova L. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, National University of Civil Moliako V. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Academician of NAPS of Ukraine Protection, Ukraine. G.S. Kostiuk Institute of Psychology of NAPS of Ukraine, Ukraine. Chepeleva N. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Academician of NAPS of Ukraine, Orlova O. – Ph.D. in Pedagogy, Zhytomyr Regional In-Service Teacher Training G.S. Kostiuk Institute of Psychology of NAPS of Ukraine, Ukraine. Institute, Ukraine. Chernavska T. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Odessa I.I. Mechnikov National Rodyna N. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Odessa I.I. Mechnikov National University, Ukraine. University, Ukraine. Danyluk I. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Taras Shevchenko National University Shevtsov A. – Dr. Sc. in Special Education Sciences, Ph.D. in Physics and Mathe- of Kyiv, Ukraine. matics, Professor, Corresponding Member of the National Academy of Educational Hall A. – Honorary Dr. Sc. in Political Psychology in Psychology of Management, Sciences of Ukraine, Ministry of Education and Science of Ukraine. USA. Slyusarevskii M. – Ph.D. in Psychology, Professor, Corresponding member of Hovorun T. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, John Paul II Catholic University of NAPS of Ukraine, Institute of Social and Political Psychology of NAPS of Ukraine, Lublin, Poland. Ukraine. Hulbs O. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Kramatorsk Institute of Economics Smagin I. – Dr. Sc. in Pedagogy, Professor, Zhytomyr Regional In-Service Teacher and Humanities, Ukraine. Training Institute, Ukraine. Ivaschenko Yu. – Ph.D. in Physical and Math. Sciences (Ukraine). Smulson M. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Corresponding member of NAPS Kireyeva Z. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Odessa I.I. Mechnikov National of G.S. Kostiuk Institute of Psychology of NAPS of Ukraine, Ukraine. University, Ukraine. Sydorchuk N. – Dr. Sc. in Pedagogy, Professor, Zhytomir Ivan Franko State Kokun O. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, G.S. Kostiuk Institute of Psychology of University, Ukraine. NAPS of Ukraine, Ukraine. Tolstoukhov A. – Dr. Sc. in Philosophy, Professor, Academician of NAPS of Ukraine, Lantukh V. – Dr. Sc. in History, Professor, Kramatorsk Institute of Economics and National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Ukraine. Humanities, Ukraine. Vlasova O. – Dr. Sc. in Psychology, Professor, Taras Shevchenko National Malecha A. – Ph.D. in Psychology, Professor, Uniwersytet Szczeciński, Poland. University of Kyiv, Ukraine. Markova M. – M.D., Ph.D., Professor, Kharkiv Medical Academy Of Postgraduate Yevdokymova N. – Dr. Sc. in Psychology, V.O. Sukhomlinsky Mykolayiv National Education, Ukraine. University, Ukraine. Miroshnyk O. – Ph.D. in Philology, Bohdan Khmelnytsky National University of Zabrotskyy M. – Prof., Ph.D. in Psychology, Honorary Doctor of Zhytomir Ivan Cherkasy, Ukraine. Franko State University; Izrael. The publishers and editors do not accept responsibility for the beliefs expressed by the authors based on their research and personal beliefs. © Ukraine and Ukrainians Abroad Not-for-profit Corporation, New York NY, USA, 2017 © Authors of articles, 2017 2

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 Content Burmaka N. EDITOR’S COLUMN ................................................................................................................. 3 Maksymenko S., Maksymenko K. PERSONALITY-ORIENTED PSYCHOTHERAPY OF THE SOMATOGENIC EMOTIONAL DISORDERS ............................................................................................... 5 Derkach L. INNOVATIVE UNIVERSITIES IN UKRAINE: PERSPECTIVES AND SOLUTIONS ................. 10 Dubasenyuk A. CHILDHOOD AS A COMPLEX SOCIOCULTURAL AND PSYCHO-PEDAGOGICAL PHENOMENON [in Ukrainian] ....................................................................................................................... 16 Ivanova M. STRUCTURE AND CONTENT OF CUSTOMS EMPLOYEES’ WORK MOTIVATION [in English and Ukrainian] ................................................................................................................................. 22 Kharchenko S. FORMATION OF SOCIAL INTELLIGENCE ABILITIES IN ONTHOGENESIS [in English and Ukrainian] ................................................................................................................................ 32 Miloradova N. STAGES IN PROFESSIOGENESIS OF PERSONALITY OF LAW ENFORCEMENT OFFICERS ........................................................................................................................................................ 42 Miroshnyk O. AUTOBIOGRAPHY VASYL STEFANYK 1929: ATTEMPT READING PSYCHOBIOGRAPHY [in Ukrainian] ............................................................................................................ 49 Mykhaylov B., Vasileva G., Vashkite I., Aliieva T. PTSD AMONG THE DEMOBILIZED MEMBERS OF THE ANTITERRORIST OPERATION, LOCATED ON REHABILITATION [in Ukrainian] ................. 57 Posvistak O. FORMATION OF THE FAMILY PSYCHOLOGY AS A BRANCH OF THE SCIENTIFIC KNOWLEDGE: EXTERNAL AND INTERNAL CONTEXT ......................................................................... 63 Serhiienko I., Bilukha T. PSYCHOLOGICAL MECHANISMS UNDERLYING PERSONALITY CHANGE IN PSYCHOLOGY STUDENTS DURING PROFESSIONAL TRAINING ................................................... 69 Sokur P., Biryukov Y., Getman V., Makarov A., Kravchuk B., Seraenko B., Bilokon O. DIAGNOSIS AND SURGICAL TREATMENT OF BRONCHOPULMONARY BENIGN TUMOURS IN CHILDREN ................................................................................................................................................. 74 Sosin I., Burmaka N., Pysanko O. ACUPUNCTURE MODULES IN MODERN INTEGRATED ANTI- CRAVING PSYCHOPHYSIOLOGICAL CORRECTION OF STATES CAUSED BY ADDICTION TO PSYCHOACTIVE SUBSTANCES [in English and Ukrainian] ................................................................ 77 Trokhymchuk T., Zavelevich M., Liulchuk M., Starosyla D., Rybalko S., Rudenko A. IN VITRO STUDY OF ANTI-HIV ACTIVITY OF PROTEFLAZID HERBAL COMPOSITION ................................... 87 Voronovska L., Ivashchenko O. COMMUNICATIVE-DISCOURSIVE PARADIGM OF STUDYING THE LANGUAGE NATURE ............................................................................................................................. 92 Zhyhaylo N., Karpinska R., Plevachuk O. PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF PROFESSIONAL CAREER DEVELOPMENT OF AN INDIVIDUAL ........................................................... 97 Кarasmushka L. EDUCATIONAL ORGANIZATION STAFF’S NEGATIVE MENTAL STATES: RELATIONSHIPS WITH CHARACTERISTICS OF ORGANIZATION ...................................................... 103 KNOWN FIGURES OF SCIENTIFIC AND CLINICAL MEDICINE Petryuk О., Petryuk P., Sosin І. PROFESSOR І.І. KUTKO: LIFE WAY AND NEUROSCIENTIFIC HERITAGE OF UKRAINE (TO THE 80TH ANNIVERSARY OF BIRTHDAY) .......................................... 110 HONORIS CAUSA Kalashnyk I., Manzhara S., Galushko L. DEVELOPMENT OF THE PSYCHODYNAMIC PARADIGM BY T.S. YATSENKO [in English and Ukrainian]................................................................................................117 FAMINE-GENOCIDE ........................................................................................................................................145 CHARITY .......................................................................................................................................................... 149 3

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) Nadiya Burmaka Ph.D. in Psychology, MD, Professor at the International Academy of Sobriety, Full Member of EuANH (Scotland, UK) Honorary member of East Europen Scientifi c Analytics Federation of International Academy of Science and Higher Education (London, UK) President of \"Ukraine and Ukrainians Abroad\", USA Editor’s Column Колонка редактора Dear Ukrainian community! Вельмиповажна українська громадо! Dear colleagues, friends, journal authors and readers! Шановні колеги, друзі, автори журналу та читачі! The seventh, fi nal this year, issue of interdisciplinary Вийшов у світ сьомий, прикінцевий у цьому році, но- periodical “The American Journal of Fundamental, Applied мер міждисциплінарного періодичного видання «Аме- and Experimental Research” was published. риканський журнал фундаментальних, прикладних і We are sincerely grateful to the Na onal Academy of експериментальних досліджень». Pedagogical Sciences of Ukraine and its structural subdivi- Дякуємо за підтримку і науково-практичне партнер- sions, and fi rst of all, the Department of Psychology, Age ство Національній академії педагогічних наук України і Physiology and Defectology of the NAPS of Ukraine and its її структурним підрозділам, і найперше відділенню пси- head – Academician-Secretary S.D. Maksymenko for the хології, вікової фізіології та дефектології НАПН України support and scientific-practical partnership. та його очільнику – академіку С.Д. Максименку. Користу- Taking this opportunity, we congratulate the staff of the ючись нагодою, вітаємо колектив академії з 25-річним academy with its 25th anniversary. ювілеєм. A review analysis shows that all presented in the issue Оглядовий аналіз показує, що всі представлені у на- works are original and signifi cant in terms of promo ng шому виданні праці є оригінальними і вагомими у частині the further development of a relevant branch, as a science. сприяння подальшого розвитку відповідної галузі, як науки. Publica on of ar cles in the journal “American Journal of Публікація статей у журналі «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research” opens up Fundamental, Applied & Experimental Research» відкри- new perspec ves in establishing close contacts with scien- ває нові перспективи у встановленні тісних контактів з sts from diff erent countries, raising the status of cita ons науковцями різних країн, підвищенню статусу цитова- of authors from Ukraine in other countries and jus fi ably ності авторів з України в інших країнах та виправдано cer fi es the ra ngs of scien sts. засвідчує рейтинги науковців. In 2018, editorial policy of the journal will be aimed at У 2018 році редакційна політика журналу буде спрямо- the publica on of both periodic and thema c issues. We вана на видання як періодичних, так і тематичних номе- are happy to invite young scien sts to present the ideas of рів. Ми охоче запрошуємо молодих науковців презенту- their researches, because we already have an experience вати ідеї своїх досліджень, адже вже маємо досвід, коли where the publica on of ar cles in the journal contributed публікація статей у журналі сприяла отриманню тревел- to the receiving of travel-grants and other benefi ts. грантів та інших бенефітів. On the occasion of the celebra on of the 25th anni- З нагоди святкування 25-річчя Національної акаде- versary of the Na onal Academy of Pedagogical Sciences of мії педагогічних наук України Редакційна рада журналу Ukraine, the Editorial Board of the journal is pleased to off ers пропонує академічній спільноті нову рубрику «Honoris the academic community a new column “Honoris Causa”, in Causa», в якій ми маємо за честь презентувати науко- which we are pleased to present the scien fi c schools of aca- ві школи академіків НАПН України. У дійсному номері demics of the NAPS of Ukraine. In the actual issue of the jour- журналу авторами І. Калашник, Л. Галушко, С. Манжара nal, Kalashnik I., Manzhara S., Galushko L. prepared a scien fi c- підготовлено науково-інформаційну статтю про одну з informational ar cle about one of the most recognized найвизнаніших шкіл української психологічної науки – schools of Ukrainian psychological science – the Author’s Авторську школу глибинної психокорекції за методом school of deep psychocorrec on by the method of ac ve social- активного соціально-психологічного пізнання академіка psychological cogni on of the academician T.S. Yatsenko. Т.С. Яценко. Happy New Year and Merry Christmas! We wish everyone Вітаємо всіх з Різдвом та Новим роком! Бажаємо ща- happiness and well-being, strength and inspira on in crea ve стя і благополуччя, сил і наснаги у творчих починаннях. Хай endeavors. Let the scien fi c horizons always be open to you! завжди будуть відкритими для вас наукові горизонти! Remember to recall in our prayers soldiers who give us Не забудьмо згадати у різдвяних молитвах воїнів, які the opportunity to meet the fabulous New Year holidays in дарують нам можливість зустрічати казкові новорічні a peaceful cosiness. свята у мирному затишку. Let your dreams come true! Хай збуваються мрії! 4

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 PERSONALITY-ORIENTED PSYCHOTHERAPY OF THE SOMATOGENIC EMOTIONAL DISORDERS Maksymenko S.D. Maksymenko K.S. Full member NAES of Ukraine, Dr., Dr.Sc. in Psychology, Prof., Director of G.S.Kos uk Ins - Associate Professor tute of psychology of the NAES of Ukraine, Head of Department of Bogomolets Na onal General and Medical Psychology and Medical University, Pedagogy of the Bogomolets Na on- Ukraine al Medical University [email protected] [email protected] The research was carried out basing on the clinical material of the pa ents with a wide range of gastroenterological diseases. It was defi ned that despite the fact that various psychotherapeu c paradigms reduce indices characterizing secondary neuro c patognomy of the pa ents with soma c diseases, they prac cally do not infl uence on the degree of the personal manifes- ta on of the nega ve emo onal states and on the secondary idea onal processing of nosology whereas the combined psychophar- machotherapy dos not only reduce somatogenic patognomy but favours the increase of the frustra on tolerance and cancella on of the desadap ve forms of behavior upregula ng achievement of the stable physical equilibrium. The thesis contains detailed analysis of coopera on of the psychotherapeu c mechanisms and their therapeu c modali es on the all complex of patognomy accompanying diff erent types and levels of somatogenies. We registered contradic on between socially sanctioned me frames of the cura ve services and chronobiological dynamics of somatogenies, where psychotherapy provides longer period of rehabilita on of the personal “I” of the pa ent. The author extended and deepened understanding of the infl uence of German clinical tradi on and French sociological schools and neurology on the establishment of Saint-Petersburg and Moscow schools of personality-oriented psychotherapy. Spe- cial a en on is paid to the Ukrainian psychotherapeu c school, whose richest and the most reconstruc ve poten al allows over- coming tradi onal forms of the pallia ve psychotherapeu c and psychological help. Кey words: personality-oriented psychotherapy, chronic soma c disease, somatogeny, internal picture of disease, neuro c secondary forma on, decompensa on, psychological assistance, personal “I”. Статтю присвячено дослідженню можливостей особистісно-орієнтованої психотерапії у практиці психоло- гічної допомоги пацієнтам, що страждають на соматогенії при хронічних соматичних захворюваннях. Дослідження виконано на клінічному матеріалі пацієнтів з широким спектром гастроентерологічних захворювань. Встановлено, що різні психотерапевтичні парадигми, хоча й знижують показники, що характеризують вторинну невротичну симп- томатику пацієнтів з хронічними соматичними захворюваннями, практично не впливають на міру особистісної вира- женості негативних емоційних станів і на вторинну ідеаторну переробку нозогнозії, в той час як сполучена психофар- макотерапія не тільки редукує соматогенну симптоматику, але й сприяє підвищенню фрустраційної толерантності й ослабленню дезадаптивних форм поведінки. Ключові слова: особистісно-орієнтована психотерапія, хронічне соматичне захворювання, соматогенія, внутрішня картина хвороби (ВКХ), вторинне невротичне утворення, декомпенсація, особистісне «Я». Introduc on Analysis of the psychotherapeutic research and particular processes of psychotherapy on the post- soviet territory undertaken by the scien sts and by Ukrainian psychologists and psychotherapists tes fy to the following: more and more researchers are trying not only to copy tradi onal paradigms and schemes of the psychotherapeu c work borrowed from the Western scien sts but are se ng tasks to establish which models of psychotherapy, both tradi onal and newest can serve as the most eff ec ve means of control of the psycho- logical suff ering of a person accompanied by chronic and soma c diseases (Paraskevi, 2012). At that it is worth poin ng out that the vast majority of such and similar researches fail in empiricism, insuffi cient methodological and theore cal validity of the basic background assump ons which are tradi onally assigned as postula onal but which cannot but be cri cized especially in case of outer-tenden ous are behind 5

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) because of the abuse of the so-called method of “case analysis”, according to which a psychotherapist always kills a disease (Zur, 2009). Another drawback of such researches is that they are usually addressing the a empts of the psychoanaly cal treatment of the disease although nowadays the axiom that psychoanalysis is not and cannot be used as a method of self-treatment because of the number of reasons can be treated as widely recognized (Sajadinejad, 2012). Results and discussions That is why the topical problem of the modern psychotherapy is a meta-theore cal research of the main tendencies and concep ons refl ec ng the true logic of the development of the na ve psychotherapeu c and clinical thought concerning the applica on of theory and prac ce of psychotherapy to the problems of illnesses when a human person can be distorted not in the result of the neurochemical or organic lesion of the brain and excitatory system, but in the result of the psycho – and somatogenies brought on by heavy, chronic disabling soma c diseases. In our opinion it is this problema c fi eld that requires special a en on on this stage of the development of the na ve medical psychology. Organiza on and research basis. Our research was carried out in several stages, the fi rst was realized in 2006-2008; the second in 2008-2010; and the third – in 2010-2013. During the fi rst stage we undertook pilot inves ga on of the phenomenon of experiencing of the nega- ve psycho-emo onal states in the situa on of the chronic soma c disease, and in the result we formulated the grounding ideas about personality states of the pa ents with chronic disorders; the baseline posi ons for the adequate psychotherapeu c aims and appropriate psychotherapeu c targets were established. During the second stage the paradigm basis and direc ons for the personality-oriented psychothe- rapy in the modern medical psychology were refl ected, theore cal analysis of the content and inten ons of the mostly wide-spread psychotechnics of the reconstruc on of the personal “I” of the pa ents in the clinic of various soma c diseases was carried out; logical and historical reconstruc on of the main schools of the personality-oriented psychotherapy on the territory of the former Soviet Union with an account of all the wealth and variety of the na ve tradi ons was realized; controlled experimental inves ga on directed at the defi ni on of the phenomenology of the internal picture of the disease of the pa ents with chronic soma c diseases was conducted. During the third stage, having defi ned specifi c and invariant means of psychotherapeu c interven ons we have organized and carried out a special research project on the basis of the number of the medical ins tu- ons of Kyiv including: Central clinical hospital of the Sate Border Guard Service of Ukraine; municipal clinical hospital N12 of Kyiv, medical scien fi c and prac cal union “Меdbud” of the holding company “Кyivhorstroy”, as well as the in-pa ent departments of the hospital serving as a clinical base of the department of internal medicine of A.A. Bohomolets NMU. Inves ga on project was aimed at the achievement of the main aim of the research: experimental study of the opportuni es of the personality-oriented psychotherapy for the pa ents suff ering from the various somatogenies brought on by the chronic gastroenterological diseases. Descrip on of the referred sample. ITT pa ents on the stages of the research made 345 people (where there were 129 men and 216 women aged 19-62). Clinical characteris cs of ITT pa ents included into the fi nal experimental project are described as following: general number of the ITT pa ents – 144 (59 men and 85 wo- men aged 24-59). All these pa ents underwent detailed laboratory, clinical and pathopsychological examina- on. At this, depending on the type of reac on to the main disease and par cular type of personality disor- der we defi ned fi ve groups out of the ITT pa ents. In the result, there were 12 people in the group ranging from hypochondriac type of reac on to hypochondriac personality disorder (6 men and 6 women); there were 16 (2 men and 14 women) in the group ranging from vexa ous reac on type to vexa ous disorder; there were 5 people (4 men and 1 woman) in the group ranging from demonstra ve egocentric reac on type to hysterical (conversion) disorder. Special diagnos c opinions were made concerning 15 pa ents: they revealed symptoms of vegeta ve-soma c disorder which on the consent of the specialists-psychiatrists and on the basis of the data of psychometric tests were defi ned as “general stress”. A er that the violently tested data were distributed to fi ve psychotherapeu c groups, and a special psychotherapeu c program was fulfi lled in each of them. The pro- gram included both group and individual forms of work. Reliability and accuracy of the results were provided by the comprehensive refl ec ve analysis of the methods and theories serving a basis for the modern psychotherapeu c paradigms; by the applica on of the licensed and standardized diagnos c instruments allowing verifi ca on of the received results, by the compre- hensiveness of the modeling experiment where double-blind principle was used; by the representa veness of 6

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 the ITT as well as appropriate applica on of the methods of mathema cal sta s cs for the processing of the received results with the applica on of the so ware IBM SPSS Sta s cs 20.0 Scien fi c novelty of the obtained results is substan ated by the fact that for the fi rst me: - the problem was defi ned and an a empt was made to apprehend actual opportuni es of the personality- oriented psychotherapy for the overcoming of the soma genies on the background of the chronic soma c di- seases; the a empt was aimed at the receipt of the answer to one of the main ques ons concerning the choice of the method of treatment: symptoma c or pathogenic; - comprehensive complex inves ga on of the reconstruc ve poten al of the personality-oriented psy- chotherapy in the clinic of the secondary neurosal disorders caused by somatogenies resul ng from the chronic soma c gastroenterological disease (including various types of chronic gastri s with normal and supersecre on and secretory failure –simple, catarrhal, hemorrhagic; chronic cholecys s and angiocholi s (cholanhi s), inclu- ding condi ons a er states a er cholecystectomy; gastroesophageal refl ux disease; chronic ulcera ve coli s of diff erent localiza on (sigmoidi s, proc s, proctosigmoidi s), and an irritable bowel syndrome was conducted; - it was established, that various psychotherapeu c paradigms somehow reducing indices characterizing secondary neurosal patognomy of the pa ents with chronic soma c diseases, prac cally do not infl uence on the degree of the personal pronouncement induced by the disease of the states and on the secondary idea onal processing of nosogeny while the combined psychopharmacotherapy not only reduces somatogenic clinic but acts to rise frustra on tolerance, change of the maladap ve forms of behaviour and increases life-purpose ac - vity of a person. All this allows to state the fact of reconstruc on of the personal “I” of the pa ent; - it was observed that there is a contradic on between socially sanc oned me frames of the remedial measures (norma ve terms of soma c hospital) and chronobiological dynamics of the responsive somatogenies providing longer period necessary for restora on of the personal “I”; - with the help of the method of comprehensive modelling experiment conducted within the program especially developed for the purposes of the inves ga on project with an applica on of the principles of the procedure of double-blind method the fact was established that only combined psychopharmacotherapy in- cluding applica on of the аn anxiety, seda ve, nootropic drugs as well as natural and synthe c drugs, and in case of secondary insomnia – of the sleeping drugs too (following the recommenda ons of the psychiatrists and neurologists) results in the best clinical eff ec veness of the remedial measures in coopera on of the clinicians and psychologists-psychiatrists. Theore cal value of the research is, fi rst of all, that on the basis of the comprehensive inves ga on a fundamental point problema zing ideological and mythological bases of panpsychologiza on da ng back to classical psychoanalysis and revealing new forms in the modern existen al and phenomenological direc ons in psychiatry was formulated and grounded. The research contributes to the theore cal analysis of the mo- dern schools in the na ve psychiatry diff eren a ng e ologically understanding of the infl uence of the Ger- man clinical tradi on with its deepened inves ga on of the brain organiza on on the Saint-Petersburg school of psychiatry and recogni on of the infl uence of French sociological and neurologic tradi on on the essen al approaches to the Moscow school of psychiatry. Special a en on is paid to the Ukrainian psychotherapeu c school, which richest clinical and reconstruc ve opportuni es allow overcoming tradi onal casual func on of the symptoma c treatment and pallia ve psychotherapeu c care. The research contains detailed analysis of coopera on of the psychotherapeu c mechanisms and their therapeu c modality on all the complex of the symptoms accompanying various types and levels of appearance of somatogenies. In the circumstances of the comprehensive modeling experiment objec ve proof of the theore cal statement about principal limita on of the psychological infl uences exclusively in the therapeu cal ac vity with soma c pa ents, about the necessity to take into account biopsychosocial mul causa on os the somatogenies and about non-correspondence of the chronobiological rhythms of treatment of the soma c diseases and secondary neurological forma ons. Prac cal value of the results obtained is in: the receipt of the principally new data concerning eff ec ve- ness of the counseling and psychotherapeu c work with pa ents suff ering from somatogeny; the development of the fundamentally new project of the comprehensive inves ga on of the eff ec veness of psychptherapy with somatogenies with applica on of various forms and methods of the psychotherapeu c work with an account of soma c and psychological and medical diagnoses; receipt of the new data about dynamics of the psychological states with the pa ent suff ering from somatogenies as secondary neurological forma ons, being compared with nomothe c and ideographical tests; observa on of the actual me opportuni es of the individual and group psychotherapy by somatogenies; the role of the Ukrainian psychotherapeu c school in the process of rende- ring psychotherapeu c and psychological help to the pa ents suff ering from somatogenies was specifi ed; the 7

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) statement that somatogenies are not necessary precondi ons to qualita ve thought disorder where damage to the rela on to self and others as well as nega ve emo onal states including non-adequate psychological de- fence is defi ning for this group of pa ents was proved. The last, in its turn, is driving to novel level professional training of both psychists, medical psychologists and psychologists-psychiatrists as it is the theore cal genera- liza on and factual upda ng of the volume of knowledge and competences which the stated specialists should possess introduces fundamental changes into the structure and content of the therapy of the chronic and dis- abling soma c diseases and, what is the most important – personality of the pa ent. In connec on with the above-men oned the following statements will be defended. 1. Domina ng in the modern prac cal psychology and psychiatry non-clinical methods of the personality infl uence provide only pallia ve help to the pa ent with somatogeny and it leads to the necessity to set and solve a problem rela ng to the advantages of the combined psychopharmacotherapy in the situa on of treat- ment of the secondary neuro c forma ons with soma c diseases. 2. There are no fundamental diff erences in the eff ec veness of the applied psychotherapeu c approa- ches in various soma c clinic and, namely, in the situa on of the somatogenies of the pa ents with gastroen- terological nosology. 3. Detected nega ve psycho-emo onal states with the pa ents with chronic gastroenterological illnesses can be cured through symptoma c personality-oriented psychotherapy although the rendered psychological help in this case does not go beyond the limit of symptoma c psychotherapy. 4. We can talk about pathogenic personality-oriented psychotherapy of various non-psycho c disorders associated with gastroenterological illnesses only in case of the combined psychopharmacotherapy although the problems of the rela on of the pa ent personality type to the dynamics of somatogenies are not solved. 5. Term limits of rendering of the psychotherapeu c and psychological help to the pa ents suff ering from somatogenies go far beyond the norma ve number of bed-days for the gastroenterological in-door pa ents and for the other pa ents with chronic soma c diagnosis and this requires addi onal eff orts for the organiza on of the psychological and psychotherapeu c assistance to the direct care. Specifi c mechanism of personal behavioral disorder in the structure of the internal picture of the disease is disbalance of the emo ve components resul ng in disbalance of the following parameters “integrity – exter- nality”, aggrava on of the defence mechanisms of rejec on and ra onaliza on, intensifi ca on of the tendencies leading to aggrava on. Psycho-trauma c events and experiences connected with them cause decompensa ons which, in their turn, strengthen neuro c behavior and make pathologic traits more dis nct even if they did not manifest before the soma c disease. Compara ve analysis of the personality-oriented approaches in modern psychotherapy of the psycho- soma c disorders in general and somatogenies in par cular tes fi es that: absolutely all areas of the modern psychotherapy irrespec ve of the methods, techniques, principles and algorithms, as a ma er of fact only one symptoma c idea is realized: to ease suff erings of the pa ent. In other words, we have to with high confi dence assume that modern psychotherapy of somatogenies is nothing but pallia ve. Factual poten al of the psychotherapy of the secondary neuro c disorders (somatogenies), as it was con- fi rmed by the experiment with pa ents with chronic gastroenterological diseases, is in the combined approach to psychotherapy. Despite rich assortment of the emo onal and personal changes of the situa onal nature, which were registered in groups undergoing psychotherapy of par cular type (cogni ve and behavioral, existen- al and phenomenological, art-therapeu c, as well as culturally comfortable methods of the counseling work, namely ethical personifi ca on method in the individual and psychological counseling services), the most dis nct reliable dynamics of the posi ve nature was registered with the pa ents undergoing combined psychothera- py. At this, reliable posi ve changes were fi xed on the scales of lies, hypochondria, depression, psychopathy, paranoia and psychasthenia. Tension of the defence mechanism known as “escape into the disease” was also released. The values of the hyposthenic circle revealing domina on of the passive and suff ering posi on were also signifi cantly reduced. At present there are no eviden al grounds to claim about suffi ciency and independence of psychotherapy in all those situa ons when it goes about processes related to psychogenies exclusively. However, it is recogni- zed that various psychotherapyeu c approaches this or that way execute psychologically important func ons favouring emo onal abreac on, a en on switch, for example from the dominance of the soma c suff ering to personal resources of the pa ent, widening the range of the personal sensorium in its mo va onal and sense- bearing, mo va onal and purposeful and refl exive aspects. 8

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 Conclusions Accoun ng for the personality of the pa ent and specifi city of the psychotherapeu c infl uence, namely with somatogenies, medical psychologists are recommended to work in close rapport with clinicians remem- bering that only a con nued, not only in theory but in prac ce too approach to the pa ent in the situa on of chronic disease can guarantee op mal condi ons for his/her adapta on and restora on of health and strength in every sense of this word. Perspec ves of further research is in the further study of the neuropsychological mechanisms and op- portuni es of the mental ac vity typical for psycho-emo onal states induced by this or that soma c disease, determina on of the concrete methods of psychotherapeu c interven ons aimed at the overcoming of the somatogenies and other secondary neuro c disorders with pa ents of various personality typology. References: Paraskevi, T. (2012). Quality of life outcomes in pa ents with breast cancer / Oncology Reviews, 6(2), 7-10. Sajadinejad, M. S. (2012). Psychological Issues in Infl ammatory Bowel Disease: An Overview. Gastroenterology Research and Prac ce. 20 (2). – 11p. Retrieved from: h p:// Zur, O. (2009). Power in Psychotherapy and Counseling: Exploring the “inherent power diff eren al” and related myth about therapists’’ omnipotence and clients’ vulnerability / Independent Prac oner, 29 (3), 160-164. 9

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) UDK 37.015 INNOVATIVE UNIVERSITIES IN UKRAINE: PERSPECTIVES AND SOLUTIONS Derkach L. Ph.D. in Psychology, Professor Dnipro Humanitarian University Dnipro [email protected] The given ar cle reveals pathways and experience of top-innova ve universi es of the U.S.A and Brazil aimed at imple- men ng the best func oning models of foreign ins tu ons in Ukrainian educa onal system. The ar cle suggests the author’s own approach to theore cal and conceptual basis of the Research Psychology Faculty of the university that are func oning, the interac on mechanism of Faculty, science and business is described. Key words: innova ve university, knowledge, innova ve thinking, interac on, business, educa on, science, mechanism, na onal strategies. У наведеній статті висвітлюються шляхи та досвід найкращих інноваційних університетів США та Бразилії з метою впровадження найкращих функціонуючих моделей закордонних вузів та їх напрацювань в Україні. В статті також запропонований власний підхід автора до теоретичних та концептуальних засад функціо- нування дослідницького факультету психології університету, наведений механізм взаємодії факультету, науки і бізнесу. Ключові слова: інноваційний університет, знання, інноваційне мислення, взаємодія, бізнес, освіта, наука, меха- нізм, національні стратегії. Introduc on The concept of innova ve universi es is s ll and increasingly becoming a popular research topic in the fi eld of Higher Educa on from 1980 to 2017 both in Ukraine and abroad (Carnoy, Prashant, Dobryakova, 2013; Clark, 2008; Christensen, Eyring, 2011; Derkach, Maxymenko, 2016; Encyclopedia of Interna onal Higher Educa- on Systems and Ins tu ons, 2017). Modern Universi es worldwide are considered to be an indispensable part of the regional innova on system (Derkach, Maxymenko, 2016). They aim at spreading knowledge within the region through teaching and research. Added to that, they act as antennas for ideas, solving specifi c ques ons in their entrepreneurship eco- systems, conver ng research results into crea ve solu ons, either innova ve or improved. Successful transfer strategies provide the tremendous increase in interna onal links in higher educa on in partnership with innovators, academics, thought-leaders and entrepreneurs to develop innova ve solu ons, products and services (Carnoy, Prashant, Dobryakova, 2013). Ukraine’s diverse university landscape generates a con nuous fl ow of ideas, new knowledge and inno- va ve technologies in accordance with Bologna principles under changing environments (Encyclopedia of International Higher Educa on and Ins tu ons, 2017). This results, in our view, in crea ng innova ve universi- es (entrepreneurial, research) which seek to iden fy the challenges facing universi es, and an urgent need to adapt their research, teaching, learning and transfer knowledge. The consequence is a global dimension which is strongly associated with the expanding of interna onal coopera on in which universi es and researchers explore, create and share knowledge. Thus, strengthening the strategic role of innova ve universi es, promo ng the research-based transfer for the pressing challenges of today’s Ukraine, transi on of economy to the innova ve socially-oriented model of development is of utmost importance for this country. The goal of the given paper is to examine the diff erences between innova ve and non-innova ve univer- si es from the global experience, problems and perspec ves in order to generalize world’s experience for future research in higher educa on. 10

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 Backward to the history of founda on of the fi rst university in Europe (the second half of the 5-th cen- tury) and forwarding to the innova ve universi es nowadays, one may note that innova ve development at modern university has a number of specifi c characteris cs, namely: a) innova ve university vividly demonstrates entrepreneur ac vi es to adapt to a diverse, global, cross- cultural mul dimensional reality; b) innova ve university is treated as the ins tu on shaping scien fi c priori es fi rst of all, as the owner of the ready-made innova ve product in the form of advanced knowledge or new (improved, modernized) technologies; c) innova ve university is perceived as presupposed condi ons which provide students with possibili es for acquiring quali es and skills necessary for crea ve thinking development, decision-making under complex circumstances, realiza on of one’s crea ve and intellectual poten al; d) innova ve university is regarded as the generator of projects of the innova ve type combining rele- vant poli cal, social economic and cultural purposes and dimensions; e) innova ve university is viewed as the centre where faculty staff as well as students could consult not only market leaders, private corpora ons, regional partners and other societal stakeholders but also regional aged popula on (centers for innova ons, business incubators of ideas) to engage in long-term collabora on; With view of all these diff erences in mind between innova ve and non-innova ve universi es, let us dwell on the successful global standards in the given area in various educa onal systems (American, Brazilian) in order to analyze the advanced experiences and match it to the Ukrainian context and reali es. We believe, the current task requires a thorough analysis of organiza onal pathways of university trans- forma on which seeks to escape history. On top of that, to iden fy challenges facing modern universi es all over the world, and Ukrainian, in par cular. Addi onally, to examine how willingly they seek to adapt their research, knowledge transfer, teaching and learning to changing environments. According to our literary review, we a empt to dis nguish between the two models of research universi- es who represent the gold standard in global educa onal world, represen ng the prosperous and developing countries. Innova ve research universi es under the analysis include American and Brazilian ones. It is common knowledge that America’s research universi es consistently dominate global rankings; for example, Massachuse s Ins tute of Technology, MIT; Harvard University; BYU-Idaho, etc. As Professor Etzkowitz states (Etzkowitz, 2008), the Triple Helix: University – Industry – Government mat- ters greatly in the history of American innova on development. In view of President of Arizona State University M.Crow, who is an outspoken advocate for reinven ng the public research university, he suggests designing the New American University, as well as proposes…” through ins tu onal innova on to realize unique and diff eren ated iden es, which maximize their poten al to ge- nerate the ideas, products and processes that impact quality of life, standard of living, and na onal economic compe veness.” (Crow, Dabars, 2015). What are, then, core factors that a ribute the worldwide focus on American Innova ve Universi es and their successful experience? Firstly, Professor Crow and Professor Dabars conclude in the year 2015: “Even though the produc on and dissemina on of knowledge will always remain the primary role of colleges and universi es, in recent decades awareness has emerged in both developed and developing economies that scien fi c discovery and technological innova on are major drivers of na onal economic growth and compe veness, and in terms of their contribu ons to economic development. American research universi es have been uniquely successful” (Crow, Dabars, 2015); Secondly, the forma on of genera ons of na on’s scholars, scien sts, academics, thought-leaders, in- novators who effi ciently and competently collaborated with business corpora ons, e.g. Silicon Valley; Research Triangle; Boston’s Route 128, etc.; Thirdly, innova ve universi es have served as the unique centers for developing discovery, crea vity and innova on which promoted economic growth and social development of the country; Fourthly, research universi es were always keen on keeping their fi nger on the pulse of the job market; they ensured its relevance by expanding and developing their rela onships with representa ves of business world and reviewing its needs every fi ve years; Fi hly, interna onal involvement, research collabora on and transfer programs with other higher educa- on ins tu ons all over the world as well as interna onal businesses; And fi nally, innova ve universi es adapt to accommodate the needs of today students. A four-year pro- gram of study is aimed at helping students gain skills they need in the workplace and to create their own know- ledge more than learning from textbooks and lectures. 11

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) To sum it up, it is worth saying that American model of research university do really proved its willingness to reshape its priori es with the focus on knowledge, research and innova on through the Triple Helix: University – Industry – Government. A tremendous increase in interna onal links in higher educa on has provided a new type of researchers who explore, create and share knowledge due to staff mobility and research ac vi es to boost knowledge transfer and innova on. Another model of innova ve university was developed in Brazil which diff ered greatly from the American one (Clark, 2008). The principal diff erence is in implementa on of the so called “business incubators of ideas”. Their func on was not only to promote cross-cultural collabora on and interac on of students from diff erent facul es with the goal to create high technological business fi rms. It also resulted in solving pressing and vital social problems of the region. So, the conceptualiza on pla orm of true incubators as the centers of innova ons has transformed. Instead, The Federal University in Rio de Janeiro has organized “People’s Coopera ves” where poor ci zens were invited as its members and trained, later on coopera ves func oned as a business structure at the Brazilian and global market. The next step of their transforma on was marked by the collabora on with municipal authori es. So, the Brazilian model of innova ve business incubator of innova ve ideas has its peculiar feature: it pos- sesses fl exibility where the central place occupies the Research University; it might be applied to any country and any region, even with diff erent levels of business and technology development. Our compara ve analysis of the two models of innova ve development in higher educa on systems of both countries proves that: a) innova ve universi es have some things in common; e.g. research, innova ve, crea ve business ideas oriented at the demands of the country’s and foreign markets, receive incomes, directed to preserve Universi- ty’s academic poten al, moral and intellectual independence; besides, the innova ve university produces inno- va ve product – the result of scien fi c and educa onal ac vi es; b) both models of innova ve universi es produce discoveries as sources of innova ve ideas which are in great demand in businesses and their markets. Apart from that, new ways of usage a well-known scien fi c knowledge which is newly adapted to a changing environment and market; c) regarding the two models of innova ve universi es, it is vividly clear that crea ve thinking and decision- making in an undergraduate university student must form “intellectual pla orm” to see and foresee several ways of development and applica on of a defi nite idea, get to be ready to react urgently to the market changing demands, comprehend its reasons, risks and consequences, etc.; d) the fi nal goal of the innova ve university is skills forma on in university students in genera ng new knowledge, the culture of their thinking . Nowadays, the expanding demands for entrepreneur and business educa on are a ributed to the num- ber of factors, namely: a) the necessity of self-realiza on and the desire to have one’s own business; b) market economy and globaliza on; c) economic crises and reduc on of workplaces; d)modest budget fi nancing of uni- versi es in many countries, Ukraine in par cular. Under the exis ng condi ons tradi onal university survives by breaking with tradi on, but thrives by buil- ding on what it is done best. In contrast, innova ve universi es suggest novel insights into the kind of changes that meet the entrepreneur ecosystems, to move ins tu ons of higher educa on forward in innova ve way. To illustrate this, we set a brilliant example which illustrates the above men oned. February, 20, 2017 a new Innova ve University has appeared –“University Innova on Fellows” which united 224 students from 58 higher educa on ins tu ons in 7 countries. The program is run by Stanford University’s Hasso Pla ner Ins tute of Design ( Fellows advocate for las ng ins tu onal change and create opportuni es for students to engage with innova on, entrepreneurship, design thinking and crea vity at their schools. As part of their trai- ning, Fellows analyze their campus-area and entrepreneurship ecosystems, learn from other campuses and put together ac on plans to address the gaps they perceive. So, the basic ques on arises in teaching students: WHAT KIND OF KNOWLEDGE DO THEY NEED TODAY TO REALIZE THEIR SELF-REALIZATION POTENTIAL? A long-term experience of innova ve universi es worldwide (Clark, 2008; UNESCO Ins tute for Sta s cs, 2016; State of the Innova on Union, 2015) tes fi es that one should teach thinking but not pure knowledge. In our view, tradi onal universi es in Ukraine tend to acquire the status of innova ve ones but they face a great number of problems: a) teaching staff who are not always ready for The Tripple Xelix: University – Industry – Government innovation in ac on; 12

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 b) poor implementa on of new methods and forms of educa on accompanied by modern technologies; c) the lack of necessary funding for carrying out research ac vi es; d) the absence of permanent entrepreneurship networking of the par cular region, loca on, country, foreign countries; e) stable sponsorship (both private and governmental). The men oned above problems are typical of many universi es in Ukraine and worldwide as our review suggests (Hirschenko, 2015). In this context, we would like to share our own experience in changing educa onal environments at Dniepropetrovsk Humanitarian University for innova ve psychological literacy (Derkach, Maxy- menko, 2016). To foster further coopera on between the University and industry, we a empted to elaborate the Adap- ve Perspec ve Program for the local popula on under the umbrella tle: ”Ac ve and Healthy Ageing”. It re- sulted in training and consulta ve services that psychology professors and undergraduate students rendered to their clients. The no on of a healthy lifestyle is of primary importance for the Ukrainian ci zens under a cruel economic situa on and globaliza on processes. And, consequently, the role of Ukrainian psychologists, their quality training which meets European (Bologna) standards and requirements, makes it possible to acquire the innova ve power of the suggested paradigm. The innova ve power of the paradigm is founded in the integrated approach that combines four major as- pects of the training – both psychologists-scien sts and psychologists-prac oners, and emphasizing: • the role of integra on: University – Government – Country (Psychological Services) in forma on, deve- loping and assessing global psychological literacy, global ci zenship, competence and professionalism in Ukrai- nian psychology students; • the integra on of Psychology of a Vital Energy (Maxymenko, 2014), Personal Construct Theory (Kelly, 1995) and Psychology sub-fi elds in implementa on of the innova ve approach to reshaping psychologists’ trai- ning; • the present status and future prospects of psychologists’ training in Ukraine, in comparison with the reforms in the U.S.A, Europe, Australia, England and elsewhere; genera onal diff erences in poli cal socializa on of Ukrainian psychology students, their adaptability to poli cal changes and outcomes; • the integra on of business structures, market with University Psychology Faculty needs is due to psy- chological, social, organiza onal, educa onal, moral and ethical areas. Therefore, the given paper focuses on the ways of using psychological literacy through the curriculum to develop students as scien sts and students-prac oners with the aim to bridge the gaps in educa ng highly qualifi ed psychologists for a be er world. Rela vely, a en on was also paid to promo ng psychological literacy within the community. Why is this important? Most problems in the world (e.g. life-style diseases, confl icts, etc.) are psycholo- gically based. With all these considera ons in mind, we posed some principle ques ons, namely: • How can psychology educators and students-scien sts as well as students-prac oners maximize the value of psychology educa on for learning and living in the real world? • Why does psychological literacy ma er not only for psychologists but community, market leaders? • What is the diff erence between global psychological literacy and psychological literacy itself? It was evident, that literacy in psychology educa on has a great signifi cant poten al to benefi t the global and local communi es. Thus, we have a empted to coin our vision of global psychological literacy as: the ability of a student to apply the bulk of interna onal psychology knowledge and socio-cultural mental processes to personal, family, occupa onal community and social challenges in diverse cultural contexts in order to maximize the value of psy- chology educa on for learning and living in the real world (Derkach, Maxymenko, 2016). Moreover, the funda- mental ques on which generates a great number of answers is: HOW CAN WE PREPARE STUDENTS AND STAFF ACCOMMODATE TO THE NEEDS OF TOMORROW’S SOCIETY AND THE CHANGING DEMANDS OF THE LABOUR MARKET? Our theory, methodology and experimental research on the issue under the analysis (2008-2017) proved that both Ukrainian and European psychologists face three major challenges in supplying the answer to the ques on. Psychological literacy as one of the major factors refl ects the complexity of the issue itself in which: 1) self-refl ec on; 2) self-presenta on; 3) self-balance are of vital signifi cance for a person. It is believed psycholo- gical literacy to consist of: psychological knowledge; cri cal thinking; informa on literacy; eff ec ve communication 13

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) competence; respect for diversity; ethical behavior; respect for diversity and insight; ability to apply psychological principles. Method This brought us to the idea of a new paradigm of training psychologists which is based on the following principles: a) the Construc onist Principle, with the emphasis on an cipa on with the power of language; b) Apprecia ve Inquiry Approach (AIA) we have implemented under the innova ve angle combined with the An cipatory principle, which in its turn, presupposes three steps forming a con nuing cycle for training, namely: • Discover: Apprecia ng that which gives you life being a psychology student • Dream: Crea ng shared images of a preferred future, professional carrier, professional ladder; • Deliver: Sustain the change (s) that occurred in your professional training since implementa on the measures for improvement of synergism between higher ins tu on (University), country (Government) and industry (Psychology Business; business leaders, entrepreneurs, market leaders, etc.). Results The transforma on of tradi onal universi es into innova ve ones in Ukraine requires careful thought and research, we believe. Asour compara ve analysis of top innova ve universi es in the U.S.A and Brazil showed the transi on period may be complex and confusing because of: 1. the problems described in the given paper with the diversity approaches to innova ve (entrepreneur) universi es; 2. posing the risk of focusing on the technique of transi on itself rather than on the broader intended purposes or outcomes without taking into considera on cross-cultural peculiari es. It goes without saying, that reforms are wide-ranging in Ukraine and researchers, academics, Faculty staff , students face a huge number of urgent problems and are in great demand of insights that will help them to generate innova ve ideas, new knowledge and new technologies in alignment with Bologna Process. To pro- mote the research-based transfer of ideas funding measures are the pressing point of any educa onal system. One more important factor which foreign innova ve universi es benefi ted from greatly in their innova- ve ac vi es is strengthening universi es in the regional innova on system. It resulted in spreading knowledge, intensifi ca on of collabora on with corpora ons and other societal stakeholders, together with partners deve- loped innova ve solu ons, products and services. The next factor of success is advancing the strategic development of idea, knowledge and technology transfer ac vi es. The necessary resources were obtained thanks to the op miza on of university structures, expanding their networking with regional partners, exis ng transfer instruments, various innova ve forms of collabora on with businesses, society at large. It provided ac vely merging diff erent visions, methods and experiences, they tackled challenges and came up with innova ve solu ons. Indeed, innova on needs collabora on. Further Research Our own experience on changing the psychology university environment, aimed at forma on and deve- loping psychology literacy, tes fi es that three important issues should be addressed if the research should be conducted. It deals with a famous model of American Triple Helix where , in our case, technological facilitators were iden fi ed at: the University Level – Dean of Psychology Faculty; the Governmental level – Ministry of Educa on and Science of Ukraine; the industry (coaches, psychology consultants, entrepreneurs, etc). The unity provided the link of intellectual capabili es of theory and prac ce, innova on and stable con- tacts with the relevant technological developments and industries. Conclusions To sum it up, the given research opens a new paradigm, in our view, of learning basing on Maxymenko’s and Kelly’s postulates on what, how and why Psychology Faculty needs to teach psychology students to refl ect the world outside. 14

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 Our experimental data clearly show and demonstrate an interes ng contrast between current and former system of psychology Educa on and Training in Ukraine which results in more ght connec ons of Globalized Higher Educa on, Innova ve Universi es, Transna onal Universi es with industries and governmental sectors. Reference: Carnoy, Mar n, Prashant Loyalka, Maria Dobryakova et al. (2013). University Expansion in a Changing Global Economy: Triumph of the BRICs? Stanford: Stanford University. Clark, Burton R. (2008). Crea ng Enterpreneuiral Universi es: Organisa onal Pathways of Transforma on. IAU PRESS. ISSUES IN HIGHER EDUCATION/ Wagon Lane, Binglye BD16 1WA. – U.K.: Emerald Group Publishing limited. Howard House. Christensen, C., Eyring, H.(2011). The Innova ve University: Changing the DNA of Higher Educa on from the Inside Out. San Francisco: Jossey Boss. Derkach, L., Maksymenko, S. (2016). Psychological Literacy in Ukraine: Ways of Learning and Living. American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research. Issue: 2 (2). New York NY, (07/2016– 09/2016). рр. 28-37. Derkach, L., Minka, P. (2012). Ways of Learning and Living in Ukraine. In: Giliberto, M., Dell’Aversano, C and Veli- cogna,F. (eds.) PCP and Construc vism:Ways of Working, Learning and Living. Firenze: Libri Liberi. – pp. 547-554. UNESCO Ins tute for Sta s cs. (2016). Educa on. h p:// Crow, M., Dabars, W. (2015). Designing the New American University. Bal more, MD: John Hopkins University Press. Etzkowitz, H. (2008).The Triple Helix: University – Industry – Government Innova on in Ac on. New York & Lon- don: Routledge, Taylor & Francis Group. Encyclopedia of Interna onal Higher Educa on Systems and Ins tu ons. (2017). Dordrecht, Netherlands: Springer. Hirshchenko, I.M. (Eds). (2015). Ekonomichni ta sotsialni aspekty efektyvnoho rozvytky vyshchoi shkoly [Econo- mic and social aspects of eff ec ve development of higher school]. Kyiv: Pedahohichna dumka. State of the Innova on Union. (2015). Research and Innova on. European Commission.Luxemburg: Publica ons offi ce of the European Union, 2015. – 100 p. ISBN 978-92-79-52969-6. 15

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ДИТИНСТВО ЯК КОМПЛЕКСНА СОЦІОКУЛЬТУРНА ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА Дубасенюк О.А. д.пед.н., професор, почесний академік НАПН України Житомирський державний університет імені Івана Франка Україна [email protected] У статті йдеться про проблему дитинства як комплексне соціокультурне та психолого-педагогічне явище. Розглядаються різні позиції зарубіжних та вітчизняних науковців щодо проблеми дитинства. Доведено, що основою розвитку дитинства виступає діяльність, проблема якої є однією з найбільш актуальних, складних, обговорюваних у системі наукових знань, передусім філософських, культурологічних, психологічних, педагогічних та ін. Вчені вирізняють конкретно-історичний характер проблеми, оскільки дитина незримими історичними відносинами пов’язана з далекими предками, з їх традиціями, культурою, мисленням. Дитинство розглядається як невід’ємна частина суспільства, висту- паючи як особливий узагальнений суб’єкт багатопланових, різнохарактерних відносин, яке ставить свої цілі і завдання у взаємодії з дорослими. Дитинство – особливе об’єктивно існуюче соціальне явище, що має свої конкретні характеристики і займає важливе місце в суспільстві. Це процес творення зростаючої особистості. Виділено і досліджено різні аспекти культурного контексту його розвитку, зокрема атрибути дитячої субкультури, що являє смисловий простір ціннос- тей, установок, способів діяльності і форм спілкування, здійснюваних у дитячих співтовариствах; особливості духовно- морального та інтелектуального зростанні особистості. Дитинство становить частину дорослого, сьогоднішнього життя; внутрішній світ дитини – ключ до багатьох актуальних проблем дорослого життя. Діти у світі дорослих розвива- ються за своїми власними законами, що мають важливі теоретичні і практичні наслідки для збагачення суспільного досвіду. Ключові слова: дитинство, діяльність, спілкування, духовно-морального та інтелектуального зростанні осо- бистості. The ar cle deals with the problem of childhood as a complex sociocultural and psycho-pedagogical phenomenon. Diff erent posi ons of foreign and domes c scien sts regarding the problem of childhood are considered. It is proved that the basis of child- hood development is ac vi es, the problem of which is one of the most actual, complex being discussed in the system of scien fi c knowledge, primarily philosophical, cultural, psychological, pedagogical ones. Scien sts dis nguish the specifi c historical nature of the problem, since the child through subtle historical rela ons is associated with distant ancestors, with their tradi ons, culture, and thinking. Childhood is seen as an integral part of society, ac ng as a special generalized subject of mul faceted, diverse re- la onships, which sets its goals and objec ves in the interac on with the adults. Childhood is a special, objec vely exis ng social phenomenon that has its own specifi c characteris cs and occupies an important place in any society. This is the process of crea ng a growing personality. Diff erent aspects of the cultural context of its development, in par cular, the a ributes of the child’s subcul- ture, represen ng the seman c space of values, psychological se ngs and a tudes, the ways of ac vi es and forms of communi- ca on, carried out in children’s communi es, are dis nguished and inves gated. The peculiari es of spiritual, moral and intellectual growth of the personality are outlined. Childhood cons tutes the part of an adult contemporary life. The inner world of a child is the key to many of the actual problems of adult life. Children in the adult world develop according their own laws that have important theore cal and prac cal implica ons for enriching social experience. Key words: childhood, activities, communication, spiritual, moral and intellectual growing of the personality. Постановка проблеми. В сучасних умовах розвиваються і збагачуються людинознавчі науки, ви- никає необхідність міждисциплінарного синтезу знань, за висловом В.І. Вернадського, «не з наук, а з проблем», за допомогою якого можливе створення цілісної панорами уявлень про закономірності ста- новлення особистості дитини в суспільстві. Такою комплексною проблемою є проблема «Дитина у сві- ті», «Дитинство». Проблему дитинства як особливу соціокультурну та психопедагогічну категорію роз- глядали такі відомі вчені як-от: Ш. Амонашвілі, Р. Заззо, В. Зеньковский, І. Кон, М. Мид, С. Московічі, В. Сухомлинський, Є. Субботський, Д. Фельдштейн, Р. Харрі, Е. Еріксон [1-6; 9-14] та ін. Ученими простежу- ється тенденція до створення цілісної панорами уявлень про закономірності становлення особистості в 16

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 системі суспільних відносин у процесі онтогенезу як індивідуальної історії людини і соціогенезу, як історії розвитку людства. Виявлено, що проблеми Дитинства знаходяться на стику наук: філософії, педагогіки та психології, соціології та археології, антропології та етнографії, історії культури і літературознавства. Мета статті: проаналізувати погляди вітчизняних та зарубіжних учених на проблему Дитинства в соціокультурному та психо-педагогічному контексті, виявити її особливості. У цілому Дитинство відрізняється рядом специфічних особливостей не лише як певний стан, але й як особливий процес. У наукових працях актуалізуються завдання пізнання дитинства щодо розкриття за- кономірностей, характеру, змісту і структури самого процесу, «розвитку дитини в Дитинстві» і Дитинства в суспільстві, виявлення прихованих можливостей цього розвитку в саморозвитку зростаючих індивідів, можливостей такого саморозвитку на кожному етапі Дитинства і встановлення особливостей його руху до Дорослого Світу. Проблема розвитку залишається найбільш складною і постійно значимою в усіх сферах наукових знань – у філософії, соціології, психології та ін. Основою розвитку Дитинства виступає діяльність, проблема якої, у свою чергу, є однією з найбільш актуальних, складних, обговорюваних у системі науко- вих знань, передусім філософських, культурологічних, психологічних, педагогічних та ін. [13]. Цю ж думку підтверджує І.С. Кон у книзі «Дитина і суспільство», що репрезентує собою теоретико- методологічний аналіз сучасного стану етнографії та історії дитинства. Учений зазначає: «Роздільне ви- вчення дитинства в рамках психології розвитку, соціології виховання, історії сім’ї, культурної та психо- логічної антропології (етнографії), історії літератури для дітей і про дітей, педагогіки, педіатрії та інших дисциплін дає дуже цінну наукову інформацію» [5]. Але для правильного розуміння й осмислення цих фактів, необхідний широкий міждисциплінарний синтез. Світ дитинства, як зазначають науковці, – складне явище, яке вміщує в собі інші світи. Це світ пі- знання оточуючого довкілля, спілкування дитини з людьми, світ соціальних взаємин. Виникають склад- ні питання: Як сприймає дитина інших і саму себе? Як пізнає добро і зло? Як виникає і розвивається її особистість? Коли і як стає незалежною? Як осягає дитина ідею фізичної причинності? Як розрізняє світ об’єктивний, зовнішній і свій суб’єктивний, внутрішній світ? Як вирішує для себе вічні людські проблеми: проблеми істини й існування? Як співвідносить свої відчуття з предметами, що їх викликають? За якими ознаками відрізняється реальність від фантазії? Дитинство – це водночас світ історії та культури. Як і будь-яка людина, дитина невидимими істо- ричними відносинами пов’язана з далекими предкам, з їх традиціями, культурою, мисленням. Зрозуміти дитинство поза історії неможливо. Як і коли виникла сучасна дитинство? Чим воно відрізняється від ди- тинства наших далеких предків? Як змінюють історія і культура уявлення людей про дитину, способи його виховання і навчання? Проблема Дитинства хоча і добре відома, втім вона є недостатньо дослідженим явищем. Термін «дитинство» використовується в різних значеннях. Дитинство в індивідуальному варіанті – це, як прави- ло, стійка послідовність актів дорослішання зростаючої людини, її стан «до дорослості». В узагальненому контексті – це сукупність дітей різного віку, що становить контингент суспільства, який прагне до дорос- лості. У довідковій літературі цей термін означає: 1) початкові періоди онтогенезу (від народження до підліткового віку); 2) соціокультурний феномен, який має свою історію розвитку, конкретно-історичний характер. На характер і зміст дитинства впливають конкретні соціально-економічні та етнокультурні осо- бливості суспільства [8; 9]. Дослідником проблеми дитинства можна з повним правом назвати видатного педагога В.О. Сухом- линського, який присвятив цій сфері свої відомі книги «Серце віддаю дітям», «Павлиська середня шко- ла», «Народження громадянина», «Як виховати справжню людину» та ін. Він відзначав особливість ди- тячого світу [11; 12]. Знаний педагог підкреслював, що діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, честь і безчестя, людську гідність. У них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу: у роки дитинства день здається роком, а рік вічністю. Василь Олександрович зазначав, що маючи доступ до казкового палацу, ім’я якому – Дитинство, він завжди вважав за необхідне стати якоюсь мірою дитиною. Тільки за цією умови діти не будуть дивитися на вас як людину, яка випадково потрапила за ворота їх казкового світу, а як на стража, який охороняє цей світ, охоронця, якому не байдуже, що робиться всередині цього світу [12]. У своїх книгах відомий педагог розкриває процес творення зростаючої особистості у «Школі під блакитним небом», процесі навчання, Кімнаті казок, «Золотій бібліотеці отроцтва», різноманітних трудових справах тощо. Як зазначалося, існують різні погляди на проблему Дитинства. Так, Д.І. Фельдштейн досліджує осо- бливості соціального розвитку дитини. Учений зазначає, що дитинство – найчастіше вживається в соціально- 17

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) практичному, соціально-організаційному плані. Він акцентує свою увагу на науковому визначенні Дитинства (і функціональне, і змістовне) як особливому стані, який виступає складовою частиною загальної системи суспільства. На його думку, ще не розкрита субстанціальна сутність Дитинства, не визначена загальна си- стема координат для виявлення головних смислів та процесів, які відбуваються в цьому періоді – фізичного і психічного дозрівання, входження в соціум, освоєння соціальних норм, ролей, позицій, набуття дитиною ціннісних орієнтацій і соціальних установок. Все це має відбуватися у процесі активного розвитку самосві- домості, творчої самореалізації, постійного особистісного вибору в ході власного індивідуального життєвого шляху [13]. Будучи складним, самостійним організмом, Дитинство являє невід’ємну частину суспільства, ви- ступає як особливий узагальнений суб’єкт багатопланових, різнохарактерних відносин, ставить свої цілі і завдання взаємодії з дорослими, визначаючи напрями їх діяльності з ними, розвиваючи свій суспільно значимий світ. Йдеться про відношення світу Дорослих до Дитинства як до суб’єкта взаємодії, як до особли- вого власного стану, який суспільство проходить у своєму постійному відтворенні. Тому Д.І. Фельдштейн ставить питання щодо актуальності наукового визначення феномену Дитинства – особливого об’єктивно існуючого соціального явища, що має свої конкретні характеристики і займає важливе місце в суспільстві. Виключно важливим видається диференційований підхід до середовищних характеристик Дитинства – культурного контексту його розвитку. У цьому розумінні особливу значущість набуває дослідження ре- ального соціального середовища, в якому практично знаходиться і формується Дитинство в цілому [13]. Звідси перспективним стає виділення своєрідного цілісного стану Дитинства як суб’єкта самороз- витку, що постає таким у стосунках з Дорослим Світом. Саме тому виняткову значимість набуває діяль- ність «Школи радості» або «Школи під блакитним небом» В.О. Сухомлинського, в якій виховувалися і роз- вивалися діти під впливом природи, довкілля, у процесі спілкування, навчання, праці тобто відбувалося врахування середовищних характеристик. Це безпосередньо впливало на почуття, уяву, фантазію дітей, відкривало вікно у безмежний світ, завдяки якому діти пізнавали науку життя і пізнання. Але найголов- ніше питання, яке не давало спокою педагогу впродовж усіх років роботи, це питання про те, як ввести маленьких школярів у великий світ громадського життя, як добитися того, щоб кожна дитина бачила не лише своє село, красу річки, на берегах якої пройшло її раннє дитинство, але і величезний, неосяжний світ своєї Батьківщини? Як поєднати громадянське виховання з усебічним розвитком? Видатний педагог відзначав складність виховання молодших школярів [12]. Але головним є досвід такого виховання та роз- витку дітей, що реалізовано В.О. Сухомлинським у діяльності Павлиської школи. Цікаві думки висловлює М.В. Осоріна в книзі «Секретний світ дітей у просторі світу дорослих», де відзначає, що кожне нове покоління отримує в спадок певну модель всесвіту, яка стає опорою для побу- дови індивідуальної картини світу кожної окремої людини й одночасно об’єднує цих людей як культурну спільноту. Таку модель світу дитина, з одного боку, отримує від дорослих, активно засвоює з культур- но-предметного і природного середовища, з іншого боку, активно будує сама, в певний момент об’єдну- ючись у цій роботі з іншими. М.В. Осорина виділяє 3 головні чинники, що визначають формування моделі світу дитини: 1) вплив «дорослої» культури; 2) особисті зусилля самої дитини, що проявляються в різних видах його інтелектуально-творчої діяльності; 3) дія дитячої субкультури, традиції якої передаються з по- коління в покоління дітей. Дослідниця підкреслює: свідченням того, що останнім часом зростає інтерес до вивчення дитячої субкультури, є те, що містке поняття «Дитяча субкультура» подається і в психологічному словнику. У широкому сенсі це поняття трактується як усе, що створено людським суспільством для дітей і дітьми; у вузькому – являє смисловий простір цінностей, установок, способів діяльності і форм спілку- вання, здійснюваних у дитячих співтовариствах у тій або іншій конкретно-історичній соціальній ситуації розвитку. Змістом дитячої субкультури є не лише актуальна для офіційної культури особливості поведінка, свідомість, діяльності, але і соціокультурні варіанти. Останні – елементи різних історичних епох, архетипи колективного несвідомого й інші, зафіксовані в дитячій мові, мисленні, ігрових діях, фольклорі. Дитяча субкультура, маючи невичерпний потенціал варіантів становлення особистості, в сучасних умовах набу- ває значення пошукового механізму нових напрямів розвитку суспільства [7]. В.О. Сухомлинський наголошував, що людина живе в суспільстві, і по суті все її життя є стосунка- ми, в які вона вступає з іншими людьми. Педагог прагнув до того, щоб упродовж навчання в початковій школі діти поступово осмислювали важливу істину: людина живе завдяки тому, що його матеріальні і духовні потреби задовольняють сотні, тисячі інших людей; у суспільстві неможливо жити, не створюючи матеріальних і духовних цінностей для сотень і тисяч людей. У праці, в процесі взаємовідносин у суспіль- стві формується моральне обличчя людини, її духовна культура, погляди на життя, світогляд. Одним із 18

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 важливих виховних завдань учителя є те, щоб діти зрозуміли і відчули серцем: через творення матері- альних і духовних благ відображається в нашому суспільстві відношення людини до людини, обличчя громадянина [12]. Ш.О. Амонашвілі – представник гуманістичної педагогіки на відміну від авторитарної педагогіки пропонує інший підхід, наповнений вищою духовністю, любов’ю до дитини, розумінням і повагою, а та- кож прийняттям дитини такою, яка вона є. Він радить виховувати людину таким чином, щоб вона змінила цей світ на краще. Виховання дитини тільки тоді буде ефективним, коли буде ґрунтуватися на піднесенні духовного і морального. Педагог наголошує: необхідно приділяти значну увагу духовному, виховуючи дитину. Дитина народжується з необмеженим потенціалом. Завдання дорослих переключати увагу на щось корисне і привабливе. Усі основні знання про світ діти переважно отримують у перші 5 років жит- тя. Завдання педагога – показати дитині дивовижність і безмежність оточуючого світу. Важливо навчити дитину бути уважною і спостережливою. Це допоможе їй пізнавати світ у всій красі і повноті. «Навчайте дитину бачити позитивне та прекрасне всюди і у всьому» – закликає педагог-гуманіст [1]. Важливі аспекти окресленої проблеми розглядає В.В. Зєньківський, який досліджує проблему дитя- чої душі, на його думку, не схожою з душею дорослого, оскільки особистість дитини являє живу й органічну єдність, підґрунтя якої простягається у позаемпіричній сфері. З перших днів життя особистість вже відзна- чається чимось індивідуальним, яке з роками набуває повне й адекватне вираження. Невинність, безпосе- редність дитячої душі виражає те, що діти у своїй емпіричної особистості не є справжніми суб’єктами свого життя. У дитячій душі спочатку домінує емоційна сфера; інтелект і воля посідають друге місце, справжній же центр особистості лежить глибше їх. Панування реального «Я», слабка влада емпіричного «Я» веде до того, що в дітях немає нічого штучного, навмисного; дитя безпосередньо слідує всім своїм потягом і почуттям, і саме завдяки цьому дитинство сповнене справжньої духовної свободи. Ця внутрішня органічність, за слова- ми психолога і філософа, надає дітям ту чарівність, яка з дитинством назавжди відлітає від нас [3]. В.О. Сухомлинський також постійно вивчав духовне життя та емоційну й інтелектуальну сфери ди- тини. Він вважав, що таке життя повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього дитина стає ніби засушеною квіткою. Зрозуміло, учіння не може бути легкою грою, суцільним і постійним задоволенням. Воно, передусім, праця. Але, організовуючи цю працю, потрібно враховувати своєрідність духовного світу дитини на кожному ступені її розумового, морального, емоцій- ного, естетичного розвитку. Розумова праця дітей, безумовно, відрізняється від розумової праці дорослої людини. Для дитини кінцева мета оволодіння знаннями не може бути головним стимулом його розумо- вих зусиль, як у дорослого. Джерело бажання вчитися закладене в самому характері дитячої розумової праці, в емоційному забарвленні думки, в інтелектуальних переживаннях [12]. Велику роль у духовно-моральному становленні дитини, з погляду В.О. Сухомлинського, відіграє книга, бо з книги розпочинається індивідуальне духовне життя. Видатний педагог прагнув до того, щоб кожна дитина поступово створювала особисту бібліотеку, щоб читання ставало найважливішою духов- ною потребою дітей. Уже в перші 2 роки навчання дітей у початкових класах педагог досяг того, що в кож- ній сім’ї була створена бібліотечка. В одних сім’ях бібліотечка налічувала понад 500 книг, в інших – менше, але книжкові багатства щомісячно множилися в кожній сім’ї. Якщо впродовж місяця сімейна бібліотечка не поповнювалася жодною книгою, педагог вважав це тривожним явище, оскільки книга сприяє само- вихованню кожної дитини. Є такий момент у виховному процесі, коли наставник, який увесь час дбай- ливо веде за руку свого вихованця, знаходить можливим випустити його руку і сказати: «Йди сам, вчися жити». Для того, щоб наважитися на такий крок, пише Василь Олександрович, потрібна велика педагогіч- на мудрість. Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, потрібно ввести її у світ книг. Книга повинна стати для кожного вихованця другом, наставником і мудрим учителем. Василь Олександрович вбачав важливе виховне завдання в тому, щоб кожен хлопчик, кожна дівчинка, закінчуючи початкову школу, прагнули бути наодинці з книгою, що веде – до духовних роздумів, до саморозвитку. Цей поча- ток самовиховання думок почуттів, переконань, поглядів можливе тільки за умови, коли книга входить в життя маленької людини як духовна потреба. В індивідуальних бесідах педагог з’ясовував, яка книга заці- кавила хлопчика або дівчинку, на які питання маленька людина шукає відповіді в книзі, – усе це потрібно було знати педагогу для того, щоб дати розумну пораду, допомогти дітям зустрітися зі своєю книгою [12]. Пізніше в Павлиській школі виникає «Золота кімната отроцтва», де у кожного підлітка з’являються свої улюблені книги, які допомагають адаптуватися та зорієнтуватися у житті. В.О. Сухомлинський також підкреслював велике значення казки, що є невід’ємною від краси і сприяє розвитку естетичних почуттів, без яких немислиме благородство душі, сердечна чуйність до 19

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) людського нещастя, горя, страждання. Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, але і серцем. І не лише пізнає, але відгукується на події і явища навколишнього світу, виражає своє відношення до добра і зла. У казці черпаються перші уявлення про справедливість і несправедливість. Первинний етап ідейно- го виховання теж відбувається за допомогою казки. Діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена в яскравих образах. Казка – благодатне і нічим не, заміниме джерело виховання любові до Батьківщини. Патріотична ідея казки – в глибині її змісту; створенні народом казкових образів, тисячоліть що живуть, доносять до серця і розуму дитини могутній творчий Дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона – творіння народу [12]. Казку з повним правом можна віднести до частини дитячої субкультури. Філософською проблемою, поза сумнівом, є світ дитячої свідомості, духовне життя дитини. У книзі «Дитина відкриває світ» Є.В. Субботський пише: «Світ дитячої свідомості недалекий. Він поруч, він усе- редині нашого дорослого світу. Він дивиться на нас очима дитини. Звертається до нас її голосом. Виражає себе в її вчинках. Як заглянути в цей світ? Спосіб тільки один: жити, говорити, діяти з її посланцями-дітьми. Хоч би «ззовні», побічно за ознаками, натякам «розшифровувати» його. Розкрити заповітні двері у світ дитячої свідомості. Не заглянувши в цей світ, не можна не лише виховувати інших – неможливо зрозуміти самого себе» [9]. І.С. Кон до проблем, які не підвладним емпіричному аналізу, відносить таємницю людського «Я». «Кожна людина – унікальний і неповторний світ у собі, який не може бути виражений ні в якій системі понять. Але цей унікальний внутрішній світ втілює в собі загальнолюдські цінності і знаходить реальність лише в творчій діяльності індивіда, зверненої до інших. Відкриття «Я» – не одномоментне і довічне на- буття, а серія послідовних відкриттів, кожне з яких передбачає попереднє і разом з тим вносить в них свої корективи». Ці положення, безсумнівно, належать до проблеми Дитинства [4]. В.В. Абраменкова у вступі до книги «Соціальна психологія дитинства: розвиток відносин дитини в дитячій субкультурі» пише: «Розуміння дитинства як особливої псіхосоціокультурной категорії, що не вмі- щується у вузькі рамки лабораторної експериментатики, призводить до збільшення потоку досліджень: з екологічної психології розвитку дитини, з етнографії дитинства, з соціології дитинства, екології дитинства і, відповідно до духу часу, – віртуальної психології дитинства» [2]. Чільне місце серед наукових праць у плані становлення психологічної історії дитинства посіла книга видатного психоаналітика Е. Eріксона «Дитинство і суспільство» (1950). Учений пише, що сучасний психо- аналіз займається вивченням его, що означає здатність людини об’єднувати особистий досвід і власну діяльність. Психоаналіз зміщує акцент з концентрації на вивчення умов, притуплюючого і спотворюючого его конкретної людини, на вивчення коренів его в соціальній організації. Ця книга про відношення его до суспільства. Психоаналітичний метод є по суті історичним, оскільки він досліджує психологічну еволю- цію через аналіз конкретної особистості. Е. Eріксон виокремлює дві особливості в стосунках особистості і суспільства: «Людська особистість розвивається за ступенями, що зумовлюються готовністю зростаючо- го індивідуума виявляти стійкий інтерес до соціального середовища, що розширюється, пізнавати його і взаємодіяти з ним. Суспільство прагне до такого устрою, коли воно відповідає такій готовності і заохочує цей безперервний ланцюг потенціалів до взаємодії, намагається забезпечувати і стимулювати належну швидкість і послідовність їх розкриття». У цьому і полягає, за Е. Eріксоном, «підтримка людського суспіль- ства» [14]. В.О. Сухомлинський вважав, що найголовнішим успіхом своєї виховної роботи є те, що діти у Школі радості і в період навчання у початковій школі водночас пройшли школу людяності, навчилися відчувати людину, близько приймати до серця її радощі і прикрощі, жити серед людей, любити свою Батьківщину. Вони зрозуміли перетворюючу роль праці, прекрасно опанували рідну мову, навчилися 5 речам: спосте- рігати, думати, читати, писати, передавати думку словом. Якщо така мета досягнута, духовні сили дитини звільняються для думки і творчості. Не менш важливим він вважав те, що діти були морально і духовно підготовлені до вступу у важкий вік – в роки отроцтва. У своїй мрії педагог бачив своїх дітей дорослими людьми. Кожного з них він уявляв мужнім патріотом, людиною з чесним і гарячим серцем, ясним розу- мом, золотими руками [12]. Відтак, своєрідність сприйняття світу, що властива нам у дитинстві, не зникає безслідно. Дитинство не проходить. Воно живе в нас і з нами як справжній і вірний друг. Приходить до нас на допомогу в хвилини роздумів, коли творча думка б’ється над нерозв’язною проблемою. Повертається до нас, коли ми, залишивши реальність, занурюємося у світ мистецтва або у світ сновидінь. Дитинство потрібне нам. Це не лише спогад. Це частина нашого дорослого, сьогоднішнього життя. Світ Дитинства, внутрішній 20

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 світ дитини – ключ до багатьох проблем нашого життя, що нас хвилюють. Відкриття таємничого «пле- мені» дітей, що живе у світі дорослих за своїми власними законами, має важливі теоретичні і практич- ні наслідки. Творчі, інтелектуальні, моральні можливості дитини невичерпні. Можна сказати словами Є.В. Субботського, що «ми живемо над покладами дорогоцінних «корисних» копалини психіки, частенько і не підозрюючи про них» [10]. Висновки. Таким чином, аналіз проблеми Дитинства у контексті міждисциплінарного синтезу ви- явив цілісну панораму уявлень про особливості та певні тенденції становлення особистості дитини в су- спільстві, які потребують свого подальшого дослідження. Перспективи подальших досліджень. Проблема Дитинства вічна, тому потребує постійного ви- вчення, оскільки залишається складовою дорослого життя кожної людини. Досліджуючи питання станов- лення особистості, необхідно занурюватися у світ Дитинства, що постає джерелом виникнення багатьох проблем сьогоднішнього життя. Необхідно вивчати закономірності розвитку зростаючої особистості, що має велике значення для дослідження теоретичних і практичних засад суспільних та соціокультурних явищ. Список використаних джерел: 1. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети! / Ш.А. Амонашвили. – Москва: Просвещение, 1983 – 208 с. 2. Авраменкова В.В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкульту- ре / В. В. Авраменкова. – М.: Моск. психол.-социал. ин-т; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2000. – 416 с. 3. Зеньковский В.В. Психология детства / В.В. Зеньковский. – Eкатеринбург: Деловая кн., 1995. – 297 с. 4. Кон И.С. Открытие «Я» / И.С. Кон.– М.: Политиздат, 1978. – 367 с. 5. Кон И.С. Ребенок и общество / И.С. Кон. – М.: Педагогика, 1988. – 271 с. 6. Мид М. Культура и мир детства / М. Мид; пер. с англ. – М.: Наука 1988. – 428 с. 7. Осорина М.В. Секретный мир детей в пространстве мира взрослых / М.В. Осорина . – СПб.: Питер, 2000. – 278 с. 8. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 435 с. 9. Педагогический словарь. – М.: Педагогика, 1960. – 536 с. 10. Субботский Е.В. Ребенок открывает мир / Е.В. Субботский. – М.: Просвещение, 1991. – 237 с. 11. Сухомлинский В.А. Як виховати справжню людину / В.О. Сухомлинский // Вибр. тв.: у 5-ти т. – К.: Рад. школа, 1977. – Т. 2. – 149 с. 12. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям / В. О. Сухомлинский – Киев: Рад. школа, 1988. – 272 с. 13. Фельдтштейн Д. И. Социальное развитие в пространстве – времени Детства / Д. И. Фельдтштейн. – М.: Моск. психол.-социал. ин-т Флинта, 1997. – 378 с. 14. Эриксон Э. Детство и общество (2-е изд., перераб и доп.) / Э. Эриксон. – СПб.: Ленато, ACT, Фонд «Университетская книга», 2000. – 420 с. 21

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) УДК 159.947.5 STRUCTURE AND CONTENT OF CUSTOMS EMPLOYEES’ WORK MOTIVATION Ivanova M.D. Compe tor of the Department of General Psychology and personality development Odessa Na onal I.I. Mechnikov University [email protected] This ar cle is concerned with a discovery of structure and content of latent mo ves of customs employees’ work ac vi es, this ar cle represents the analysis of theore c model, refl ec ng the system consistencies of customs employees’ work mo va on, which unites certain subsystems of person’s mo va onal structure. It presents an analysis of latent mo ves’ subsystem as basic for inves ga on of structure and content of customs employees’ work mo va on. The goal of this analysis was inves ga on of interrela ons between components, characterizing on the informa ve level the key subsystem components of customs employees’ work mo va on. Key words: work mo va on, latent work mo ves. Стаття присвячена виявленню змісту і структури прихованих мотивів трудової діяльності співробітників митниці. Предтавлено аналіз підсистеми прихованих мотивів як базових для дослідження структури і змісту трудової мотивації співробітників митних органів. Метою даного аналізу було вивчення взаємин між параметрами, що харак- теризують на змістовому рівні ключові фактори підсистем мотивації трудової діяльності співробітників митниці. Ключові слова: трудова мотивація, приховані мотиви праці. Problem statement: structure and content of customs employees’ work mo va on have their own features that are associated with a specifi city of state service consis ng in following aspects: - intrinsically public employees’ work ac vi es is focused on the realizing of na onal interests and on the full strengthening and development of public and state system; - high degree of public individuals’ responsibility for applied solu ons, their realiza on, results and con- sequences; - heavy norma ve regula ons of management and work discipline; - engagement of intelligent and crea ve poten al for solu ons of managerial tasks. It should be noted that in customs appears a way of moral encouragement that exists in special form. Public customs individuals get special rank. It means that customs employee has an opportunity not only to get a rank advancement but also to get an advance in rank. In high work complexity pay level of customs em- ployees is notably higher than in business corpora ons and addi onal social guarantees don’t fully compensate a complexity and importance of their work. Therefore, this contradic on can be compensated by high rate of work mo va on rather by that its factors which concern internal needs of personality in whole. That’s why an inves ga on of outside and inside mo va onal factors of customs employees’ work is necessary for eff ec ve system construc on of psychological assistance their professional ac vi es. However, along with numerous amount of inves ga ons in regards to mo va on, as specifi c process, there is defi ciency of inves ga ons, dedicated more detailed and rigorous research of psychological content of work mo va on, which important features are, on the one hand, its situa onal specifi city and dynamism, and on the other hand – an absence of clear mo ve understanding as conscious or unconscious units. Therefore, we set a task to exploit a theore c model of structure and content of customs employees’ work mo va on allowing for ulterior mo ves subsystem. 22

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 An analysis of recent inves ga ons. Basically image development about reasons and driving forces of behavior it is possible to divide 3 analysis layouts of mo va on: s mulus-response, subject-object, layout fi eld or interac on, and exploited on their basis main psychological mo va on theories (M. Apter, V.G. Aseev, V.A. Bodrov, B.S. Bratus, I.A. Vasilev, F.E. Vilyunas, V. A. Ivannikov, E.P. Ilin, D.A. Leontev, M.Sh. Magomed-Eminov, A. Maslou, Zh. Nyu en, A.B. Orlov, Yu.M. Orlov, R. Frenkin, P.M. Yakobson, X. Hekhauzen, S. Andersen, J. Atkin- son, A. Bandura, E. Deci, A. Elliot, R. Emmons). Currently in integral mo va on process among its cons tu onal units they separate whether conscious or unconscious components. For example, similar image about mo ve as specifi c exer on of need – object, which impels the subject, diff ers in A.N. Leon ev’s approach, for whom mo- ve is unconscious, and in J. Nu n’s approach, for whom “behavior is intensively directed, mo vated by goals and projects or plans of behavior, i.e. needs that are cogni vely elaborated”. Therefore, along with objects and phenomena, those are actually perceived by human “here and now”, in consciousness also exist diff erent objects, about which individual thinks once in a while, but which just as incite his ac vity than direct perceived objects. Therefore, we can say about latent mo va on. Goal. To describe the theore c model of structure and content of customs employees’ work mo va on and to bring the empirical inves ga on’s results of interrela on of model’s subsystems, where key characteris c for inves ga on is latent work mo va on. Main ma er. For opera onaliza on of structure and content of customs employees’ work mo va on we used method of modeling. Theore c model’s layout view of structure and content of customs employees’ work mo va on is illus- trated on fi gure 1. Fig. 1. Theoretic model of structure and content of customs employees’ work motivation Figure 1 illustrates an op mal structure of customs employees’ work mo va on for which basic subsys- tems are levels of needs in work ac vi es as well as subsystems of evident and latent mo ves of work ac vi es. Also we bring two subsystems: subsystem with factors of organiza on environment, among which are psycho- social climate’s characteris cs, management approach, work sa sfac on, as well as subsystem of sociodemo- graphic factors that supposes the analysis of work mo va on allowing for customs employees’ age and length of employment (Ivanova, 2017). Therefore, in our model we tried to refl ect the key factors in their interrela on, we denoted main outside and inside factors of work ac vi es, which are in keeping with main inves ga ons about this problem. In addi- on, we inves gated classifi ca on and interrela on of concept of work mo va on, proposed by A.P. Egorshin, which build the structure of work mo va on from personal mo ves to work’s mo ves and needs. We proposed the system of work mo va on’s latent mo ves as a main thing for inves ga on of customs employees’ work mo va on. We underline that specifi city of mo va on’s inves ga on (including work mo va- on) is associated with conscious or unconscious components as well as with presence essen al (disposi onal) and dynamic (situa onal) units. 23

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) Seen in their ar cle a nonlinear model of mo va onal sphere of personality, V.A. Bodrov, G.V. Lozhkin, A.N. Plyusch assume that in inves ga on of mo va on usually they say, that the subject has an current need, it appears regardless of his aims and must be sa sfi ed through mo ve, goals and ac ons. Mo va onal sphere is analyzed by them as an open self-organizing system. Its quality is defi ned by both the elements and mul level evolu onal structure. In its volume system element, i.e. specifi c mo ve, presents a dividing limit of mo va onal sphere for solving of specifi c tasks and serves the specifi c personal need. Therefore, for the base of inves ga on of work mo va on I.L. Solomin proposed the analysis of current and basic needs, which eventually were unconscious and latent mo ves of work ac vi es. I.L. Solomin proposed psychoseman c model of work mo va on, which off ers both content of latent mo ves of work ac vi es and the method of their inves ga on. Here it is es mated the inves ga on of individual stable basic needs, that defi nes the content of strivings, hobbies and interests, sa sfac on level of basic needs, situa on-based current needs, stance on the future, stance on yourself, stance on other people, characterizes what a human feels in connec on with other people, stance on diff erent types of in ac vi es. Subsystem “latent mo va on” was basic for inves ga on of customs employees’ work mo va on and was inves gated according to I.L. Solomin’s mo- dality. The modality of psychoseman c mo va on diagnos cs is intended to discovery structure and content of human needs, for mo ves of diff erent types of in ac vi es, conscious or unconscious rela onships. Unlike tradi onal tests and ques onnaires, the modality of psychoseman c diagnos cs is protected from testees’ in- sincerity in a great measure (Ivanova, 2016). Also among the components of work mo va on we proposed the systems of evident (inside) mo ves of work ac vi es and work needs. These work needs are dis nguished by all authors, who belong to a direc on of, so called, informa ve mo va on theories of work mo va on. Subsystem “evident mo ves” includes compo- nents, characterizing open reportable personal mo ves. This subsystem is considered as endogenous towards the subsystem “latent mo va on” (was inves gated by the test “Mo va onal profi le” Sh. Richie, P. Mar n). Sh. Richie, P. Mar n’s famous book about work mo va on management supplies a list of inside mo - va onal factors. Among them such factors as need in high salary, in fi nancial reward and in wage supplements generally, need in comfortable work condi ons, need in clear logical work structuring, need in social contacts and interac on, need in support of stable rela onships, need in recogni on from other people, colleagues, need in se ng complicated ambi ous goals and in achievement them, need in power and striving to rule the other people, need in newness, variety, changes, need in being crea ve, need in self-improvement, need in increasing and development, need in awakening of work relevance and usefulness. In the capacity of subsystem organiza on environment factors we proposed: psychosocial climate, ma- nagement approach, work sa sfac on, which were considered by many scien sts as factors, infl uenced a forma- on and management of work mo va on. For inves ga on of subsystem “organiza on environment factors”, that includes psychosocial climate’s characteris cs, management approach, work sa sfac on, were realized the following modali es: the modality “Climate”, (modifi ed variant of B.D. Paryigin modality); the modality “diag- nos cs of personal and group work sa sfac on” by V.A. Rozanov; “ the modality of defi ni on of group manage- ment approach” by V.P. Zaharov, A.L. Zhuravlev. The subsystem “a sa sfac on of work needs” unites judgment indicators about diff erent aspects of group work. These judgments were mostly conscious and reportable were defi ned according to the modality “ diagnos cs of work a rac on” by V.M. Snetkov. In N.S. Pryazhnikov’s opinion the valua on’s way of mo va onal components – diff erent work characte- ris cs – accident preven on, combina on of work demands and suitable qualifi ca on, high salary, good psycho- social climate, good condi ons, separateness (independence) of employee. In addi on, we bring the subsystem of sociodemographic factors that form a considering viewpoint of work mo va on as depending on work period and employee’s age and it conforms with most of inves ga - ons about this problem. The development of work mo va on in the each phase of employee’s life is defi ned those tasks which he solves. The most famous is classical periodiza on of human evolu on as a work subject, proposed by E.A. Klimov. Conclusions. Therefore, we constructed the theore c model of customs employees’ work mo va on that includes four subsystems, which are determined by the fi h subsystem – latent work mo va on. The analysis of interrela ons between subsystems’ characteris cs, refl ec ng the system consistencies of integral model of customs employees’ work mo va on and subsystem of latent mo va on, discovered the following consistencies. With the analysis of interrela ons between the factors of subsystem “sociodemographic factors” and latent mo ves of customs employees’ work ac vi es, we defi ned that worth of nega ve mo ves of work 24

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 motivation grows with aging, whereas with work period – decreases, great importance as a nega ve factor has a warning of fi ring, illness, the warning of prosecu ons because of the viola on of job descrip ons etc. Therefore, the more employee is older, the more his work ac vi es is mo vated by avoidance of nega ve work factors, thereat work ac vi es of employees with long period is less determined by these latent mo ves. The analysis of interrela ons between the factors of subsystem “organiza on environment factors” and latent mo ves of customs employees’ work ac vi es showed that striving to run a profi table business, to interact with other organiza ons, posi ve social-psychological climate in groups, work sa sfac on, group approach of management are good for the latent mo ves. Therefore, posi ve rela onships of employees are associated with work sa sfac on and infl uence the latent mo ves to work and get a self-profi t. The fi rst term facts represent a certain contradic on: posi ve climate in group and work sa sfac on generally egg the employees on the running business and ge ng a profi t. It is important to no ce that we can recommend a recurrent staff turnover of all chains for a preven on of possible striving of ge ng a personal profi t outside of job descrip ons. We discovered that the more direc ve management approach the more possible worries emo onally influence the employee (the absence of opportunity to solve personal, household, family problems). As oppo- sed to direc ve management approach, the more laissez-faire approach, the less is important for employees a factor of latent mo va on, which describes nega ve work factors. The more work sa sfac on and posi ve social-psychological climate in groups are, the more dynamically the employees perceive themselves and communica on with others, in opposi on to business and profi t. The more group approach of management is, the less opportunity to maintain this balance. The analysis of interrela ons between the factors of subsystem “sa sfac on of work ac vi es needs” latent mo ves of customs employees’ work ac vi es defi ned that the more important for employees’ latent emo onal evalua ons of categories “Illness” and “Worries”, the more work a rac on is. It is related to the fact that the employees have a wage supplement, opportunity to avoid a punishment at li le administra ve viola- on, which is why it increases the work a rac on in this organiza on. With the analysis of interrela ons between the factors of subsystem “evident mo ves of work ac vi es” and latent mo ves of customs employees’ work ac vi es we defi ned that the more meaning the profi table deals have and the highly compe ve is, the more achievements and self-improvement are important for the employees, despite the complicated work condi ons. It is showed, that evident mo ves, mostly characterizing customs employees’ work ac vi es in the sphere of work rela onships, social contacts, work variety and power are directly defi ned by latent mo ves, which are associated with a nega ve experience (compensa on). Therefore, there is a conclusion that the more em- ployees evaluate worries at work, the more they give a en on and appreciate the interpersonal communica on with colleagues and create. And contrariwise, misfortunes in work ac vi es decrease evident work mo va on that defi ned by the interpersonal communica on with colleagues and variety of social contacts. Therefore, high inside ac vity, effi ciency in solving of professional tasks, intensity in communica on with colleagues bring about that the evident work mo ves are becoming high need to get fi nancial and non-fi nancial reward and striving to improve work condi ons. It is found that recogni on in professional ac vi es as an alterna ve of produc veness in it, and a self- improvement as a consequence of produc veness is manifested in decrease of latent mo ves such as commit- ment to profi t, business. Therefore, the less latent mo ve, associated with business infl uence, the more work is mo vated by wi- shing in recogni on of personal achievements in group. In opposi on to this, the less employee is suscep ble to infl uence of latent mo ve of ge ng reward, the less employees’ work ac vi es is determined by wish of evident achievements and striving to self-improvement. It is found that because of employees’ evalua on of work worries as dynamic, need in social interac on, communica on and having a power are becoming the evident work mo ves. The category of danger contrariwise: the more effi cacy and infl uence of possible dangers for employee (fi ring, illness, the warning of prosecu ons because of the viola on of job descrip ons etc.), the less employees’ work ac vi es is mo vated by these evident mo ves, which characterize employees’ need in variety of social contacts, as if the employees are becoming loners. Following the results of inves ga on, we plan to dra proposals for op miza on of psychological as- sistance of customs employees’ work mo va on in the fi eld of staff selec on, based on inves ga on of latent work mo ves as well as in preven on system of possible rent-seeking behavior. 25

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) References: Bodrov, V.A. (2001) Nelinejnaya model’ mo vacionnoj sfery lichnos [Nonlinear model of the mo va onal sphere of personality]. Psihologicheskij zhurnal, 2, 90-100. Ivanova, M.D. (2017) Skryityie mo vyi v strukture mo vatsii trudovoy deyatelnos sotrudnikov tamozhni [Hidden mo ves in the structure of mo va on of labor ac vity of customs offi cers]. Visnik HDU. SerIya PsihologIchni nauki.– Herald of KSU Series Psychological Sciences, 3, 67-73. Ivanova M.D. (2016) Psykhosemantychnyi analiz prykhovanykh motyviv trudovoi diialnos spivrobitnykiv myt- nytsi [Psychoseman c analysis of the hidden mo ves of labor ac vity of customs employees]. Visnik HDU. SerIya PsihologIchnI nauki, 5, 66-71. Latham Gary P., Pinder Craig C. (2005) Work mo va on theory and research at the dawn of the twenty-fi rst cen- tury / G.P. Latham, C.C. Pinder. University of Toronto, Annu. Rev. Psychol. pp. 485-516 Richi Sh., Mar n P. (2004) Upravlenie mo vatsiey [Mo va on management] (E. Klimov, Trans). Moscow: YuNITI- DANA. Solomin, I.L. (2009) Psihoseman cheskiy podhod k issledovaniyu trudovoy mo vatsii [Psychoseman c approach to the study of mo va on]. Сandidat’s thesis. Sankt-Peterburg: RGPU. 26

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 УДК 159.947.5 СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ МОТИВАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПІВРОБІТНИКІВ МИТНИЦІ Іванова М.Д. здобувач кафедри загальної психології та психології розвитку особистості Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова [email protected] Стаття присвячена виявленню змісту і структури прихованих мотивів трудової діяльності співробітників митниці. Предтавлено аналіз підсистеми прихованих мотивів як базових для дослідження структури і змісту трудової мотивації співробітників митних органів. Метою даного аналізу було вивчення взаємин між параметрами, що харак- теризують на змістовому рівні ключові фактори підсистем мотивації трудової діяльності співробітників митниці. Ключові слова: трудова мотивація, приховані мотиви праці. This ar cle is concerned with a discovery of structure and content of latent mo ves of customs employees’ work ac vi es. This ar cle represents the analysis of theore c model, refl ec ng the system consistencies of customs employees’ work mo va on, which unites certain subsystems of person’s mo va onal structure. It presents an analysis of latent mo ves’ subsystem as basic for inves ga on of structure and content of customs employees’ work mo va on. The goal of this analysis was inves ga on of interrela ons between components, characterizing on the informa ve level the key subsystem components of customs employees’ work mo va on. Key words: work mo va on, latent work mo ves. Постановка проблеми. Структура і зміст трудової мотивації працівників митних органів має свої особливості, які пов'язані зі специфікою державної служби, що проявляється в таких аспектах: - за своїм змістом трудова діяльність держслужбовців спрямована на реалізацію загальнонаціо- нальних інтересів, на всебічне зміцнення і розвиток суспільного і державного ладу; - високий ступінь відповідальності посадових осіб за прийняті рішення, їх здійснення, результати і наслідки; - жорстка нормативна регламентація управління та трудової дисципліни; - залучення інтелектуального, а також творчого потенціалу для вирішення управлінських завдань. Необхідно відзначити, що в митній службі присутній і механізм нематеріального стимулювання, який існує в особливій формі. Посадовим особам митної служби присвоюються спеціальні звання. Це означає, що працівник митниці має можливість не тільки посадового зростання, але і підвищення в зван- ні. При високій складності праці рівень оплати службовців митниці значно нижчий, ніж у комерційних структурах, а додаткові соціальні гарантії не повною мірою компенсують складність і значимість їхньої діяльності. Таким чином, ця суперечність може бути компенсована високим рівнем трудової мотивації, а саме тими її складовими, які стосуються внутрішніх потреб особистості співробітників, а також спрямова- ності особистості в цілому. Тому дослідження зовнішніх і внутрішніх мотиваційних чинників праці співро- бітників митниці вважається необхідним для побудови ефективної системи психологічного супроводу їх професійної діяльності. Однак, поряд з великою кількістю досліджень з проблеми мотивації як специфічного процесу спо- стерігається дефіцит досліджень, присвячених більш детальному і глибокому дослідженню психологічного змісту мотивації трудової діяльності, найважливішими рисами якої є, з одного боку, її ситуаційна специфіка і динамічність, а з іншого – відсутність однозначного розуміння мотивів як усвідомлюваних або неусвідом- люваних утворень. Таким чином, нами було визначено завдання розробити теоретичну модель структури і змісту трудової мотивації співробітників митниці з урахуванням підсистеми прихованих мотивів. 27

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) Аналіз останніх досліджень. Узагальнюючи розвиток уявлень про причини і рушійні сили пове- дінки, можна виділити три схеми аналізу мотивації: стимульно-реактивну, суб'єкт-об'єктну, схему поля або взаємодії, і розроблені на їхній базі основні психологічні теорії мотивації (М. Аптер, В.Г. Асєєв, В.А. Бодров, Б.С. Братусь, І.А. Васильєв, Ф.Е. Вілюнас, В.А. Іванніков, Є.П. Ільїн, Д.О. Леонтьєв, М.Ш. Магомед-Емінов, А. Маслоу, Ж. Нюттен, А.Б. Орлов, Ю.М. Орлов, Р. Френкін, П.М. Якобсон, X. Хекхаузен, S. Andersen, J. Atkin- son, A. Bandura, Е. Deci, A. Elliot, R. Emmons). В даний час у цілісному процесі мотивації серед його складових виділяють як усвідомлювані, так і неусвідомлювані компоненти. Так, наприклад, схоже уявлення про мотив як конкретний прояв потреби – об'єкт, який спонукає суб'єкта, – різниться в підходах О.М. Леонтьєва, для якого мотив неусвідомлюваний, і Ж. Нюттена, який підкреслює, що «поведінка активно спрямовується, мотивується цілями і проектами або планами поведінки, тобто когнітивно переробленими потребами». Отже, поряд з об'єктами і явищами, які актуально сприймаються людиною «тут і тепер», у свідо- мості існують ще й різні об'єкти, про які індивід час від часу думає, але які не менше стимулюють його ак- тивність, ніж ті, що безпосередньо сприймаються. Таким чином, можна говорити про приховану мотивацію. Мета статті. Описати теоретичну модель структури і змісту трудової мотивації співробітників митниці і навести результати емпіричного дослідження взаємовідносин підсистем моделі, де ключовим параметром для вивчення стала прихована трудова мотивація. Основний матеріал. Для операціоналізації структури і змісту мотивації трудової діяльності посадо- вих осіб митних органів нами був використаний метод моделювання. Схематичне зображення теоретич- ної моделі структури та змісту мотивації трудової діяльності посадових осіб митних органів представлене на малюнку 1. Мал. 1. Теоретична модель структури і змісту мотивації трудової діяльності посадових осіб митних органів На малюнку 1 представлена оптимальна структура мотивації трудової діяльності посадових осіб митних органів, базовими підсистемами для якої є рівні потреб у трудовій діяльності, а також підсистеми явних і прихованих мотивів трудової діяльності. Також нами наводяться дві підсистеми: підсистема з фак- торами організаційного середовища, серед яких параметри соціально-психологічного клімату, стилю ке- рівництва, задоволеності працею, а також підсистема соціально-демографічних факторів, яка передбачає аналіз мотивації трудової діяльності з урахуванням віку і стажу співробітників митниць [2]. Таким чином, у нашій моделі відображені ключові фактори в їх взаємозв'язку, нами були позначені основні зовнішні та внутрішні фактори трудової діяльності, що узгоджується з основними дослідженнями з даної проблеми. Також нами була вивчена класифікація і взаємозв'язок понять мотивації праці, запро- понована А.П. Єгоршиним, яка вибудовує структуру мотивації трудової діяльності, починаючи з мотивів особистості до мотивів і потреб праці. В якості базової для вивчення трудової мотивації співробітників митних органів ми запропонували систему прихованих мотивів трудової діяльності. Підкреслимо, що специфіка вивчення мотивації (в тому числі і трудової) пов'язана з її усвідомлюваними та несвідомими компонентами, а також з наявністю ба- зисних (диспозиційних) і динамічних (ситуаційних) утворень. Розглядаючи в своїй статті нелінійну модель мотиваційної сфери особистості В.А. Бодров, Г.В. Лож- кін, А.Н. Плющ спираються на те, що при дослідженні мотивації зазвичай виходять з наявності у суб'єкта 28

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 актуальної потреби, яка виникає незалежно від його намірів і повинна через мотив, цілі та дії бути задово- лена. Мотиваційна сфера аналізується ними як відкрита система, що самоорганізується. Її якість визнача- ється як елементами, так і багаторівневою еволюційною структурою. За своїм обсягом елемент системи, тобто конкретний мотив, є межею поділу мотиваційної сфери для вирішення конкретних завдань, обслу- говує специфічну потребу особистості. Так, за основу дослідження мотивації трудової діяльності І.Л. Соломіним був запропонований саме аналіз актуальних і базових потреб, які в кінцевому підсумку неусвідомлювані і є прихованими мотивами трудової діяльності. І.Л. Соломіним запропонована психосемантична модель трудової мотивації, яка про- понує як зміст прихованих мотивів діяльності, так і сам метод їх вивчення. Тут передбачається вивчення індивідуально стійких базових потреб, що визначають зміст прагнень, захоплень та інтересів, ступінь за- доволеності базових потреб, ситуаційно обумовлені актуальні потреби, ставлення до майбутнього, став- лення до себе, ставлення до інших людей, характеризує, які почуття людина відчуває в зв'язку з різними людьми, ставлення до різних видів діяльності. Підсистема «Прихована мотивація» виявилася базовою для вивчення трудової мотивації співробітників митних органів та досліджувалася за методикою І.Л. Со- ломіна. Методика психосемантичної діагностики мотивації призначена для виявлення змісту і структури потреб людини, мотивів різних видів діяльності, усвідомлених і неусвідомлюваних відносин. На відміну від традиційних тестів і анкет методика психосемантичної діагностики значною мірою захищена від не- щирості випробовуваних [3 ]. Також серед складових мотивації трудової діяльності нами були запропоновані системи явних (вну- трішніх) мотивів трудової діяльності і потреб праці. Так, дані мотиви праці виділяють в своїх роботах всі автори, що належать до напрямку так званих змістовних теорій мотивації трудової діяльності. Підсистема «Явні мотиви» включає параметри, що характеризують відкриті, декларовані мотиви особистості. Ця під- система розглядалася як ендогенна по відношенню до підсистеми «Прихованої мотивації» (Досліджува- лася тестом «Мотиваційний профіль» Ш. Річі і П. Мартіна). У знаменитій книзі Ш. Річі і П. Мартіна з управління мотивацією праці наводиться перелік внутріш- ніх мотиваційних чинників. Серед них такі фактори, як потреба в хорошій заробітній платі, і в цілому в матеріальній винагороді і соціальному пакеті; потреба в комфортних умовах роботи; потреба в чіткому логічному структуруванні роботи; потреба в соціальних контактах і взаємодії; потреба в підтримці ста- більних взаємин; потреба визнання з боку інших людей, колег; потреба встановлювати для себе складні амбітні цілі і досягати їх; потреба у владі і прагнення керувати іншими людьми; потреба в новизні, різно- манітності, перервах; потреба бути сприйнятливим для нових ідей, креативним; потреба в самовдоско- наленні, зростанні і розвитку як особистості; потреба в усвідомленні затребуваності в суспільно корисній праці. Як підсистема факторів організаційного середовища нами були запропоновані: соціально-психологічний клімат, стиль керівництва, задоволеність працею, які розглядаються рядом вчених як фактори, що вплива- ють на формування і управління мотивацією трудової діяльності. Для вивчення підсистеми «Фактори орга- нізаційного середовища», яка включала параметри соціально-психологічного клімату, стилю керівництва, задоволеності працею, були проведені наступні методики: методика «Клімат» (модифікований варіант методики Б.Д. Паригін); методика «Діагностика особистісної та групової задоволеності роботою» В.А. Ро- занова; «Методика визначення стилю керівництва трудовим колективом» В.П. Захарова і А.Л. Журавльо- ва. Підсистема «Задоволеність потреб трудової діяльності» об'єднала показники суджень про різні аспек- ти роботи в трудових колективах. Дані враження були переважно усвідомлюваними і декларованими і визначалися за методикою «Діагностика привабливості праці» В.М. Снєткова. На думку Н.С. Пряжнікова, спосіб оцінки мотиваційних компонентів – різні характеристики праці: тех- ніка безпеки; поєднання вимог діяльності і відповідної їм кваліфікації; гарна оплата; нормальний соціально- психологічний клімат; оптимальні фізичні умови; автономність (незалежність) працівника. Також нами наводиться підсистема соціально-демографічних чинників, які формують кут розгляду мотивації трудової діяльності залежно від стажу і віку працівників, що узгоджується з більшістю дослі- джень з даної тематики. Розвиток мотивації до праці на кожному етапі життя людини визначається тими завданнями, які їй доводиться вирішувати. Найбільш відомою є запропонована Є.О. Клімовим класична періодизація розвитку людини як суб'єкта праці. Висновки. Таким чином, сконструйована нами теоретична модель мотивації трудової діяльності співробітників митниці, включає чотири підсистеми, які впливають або навпаки визначені п'ятої підсисте- мою, прихованої мотивації праці. 29

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) Аналіз взаємин між параметрами підсистем, що відбивають системні закономірності інтегральної моделі мотивації трудової діяльності посадових осіб митних органів і підсистемою прихованої мотивації, виявив цікаві закономірності. При аналізі взаємовідносин між факторами підсистеми «Соціально-демографічні чинники» і при- хованими мотивами трудової діяльності співробітників митних органів було визначено, що з віком роль і цінність негативних мотивів у трудовій діяльності досліджених осіб зростає, тоді як зі стажем – зменшу- ється. Таким чином, чим старший співробітник, тим більше його трудова діяльність мотивована уникан- ням негативних трудових факторів, при цьому трудова діяльність співробітників з більшим стажем, менш детермінована даними прихованими мотивами. Аналіз взаємовідносин між факторами підсистеми «Фактори організаційного середовища» і при- хованими мотивами трудової діяльності співробітників митних органів показав, що на приховані мотиви, пов'язані з прагненням займатися вигідним бізнесом для саморозвитку і взаємодіяти з іншими організа- ціями, позитивний соціально-психологічний клімат в колективах, задоволеність працею і колегіальний стиль управління колективом впливають позитивно. Таким чином, позитивні взаємини співробітників, пов'язані із задоволеністю працею і, в свою чергу, впливають на приховані мотиви займатися діяльністю, що приносить особисту вигоду. Вище наведені дані виявляють певну суперечність: сприятливий клімат в колективі і задоволеність працею в цілому підштовхує співробітників до заняття бізнесом і отримання вигоди. Необхідно відзначити, що для профілактики можливого прагнення співробітників до отримання особистої вигоди, поза рамками посадових обов'язків, як один із способів, можна рекомендувати періо- дичну ротацію кадрів усіх ланок. Було виявлено, що чим вище директивний стиль керівництва, тим більше на співробітника емоцій- но впливають потенційно можливі неприємності (відсутність можливості вирішувати проблеми особи- стого, побутового, сімейного характеру). На противагу директивному стилю керівництва, чим вище стиль «потурання», тим менш значущий для співробітників фактор прихованої мотивації, яка описує негативні фактори праці. Чим вище задоволеність працею і сприятливіше соціально-психологічний клімат в колективах, тим динамічніше і більш «збуджено» співробітники сприймають себе і спілкування з іншими в противагу біз- несу і вигоді. При цьому, чим вище колегіальний стиль управління, тим нижча ймовірність збереження даної рівноваги (прагнення до взаємодії з іншими людьми і організаціями як альтернативі заняття вигід- ним бізнесом, в бік збільшення останнього). Аналіз взаємини між факторами підсистеми «Задоволеність потреб трудової діяльності» і прихо- ваними мотивами трудової діяльності співробітників митних органів визначив, що чим більш значущі для співробітників приховані емоційні оцінки категорій «Хвороба» і «Неприємності», тим вище в комплексі привабливість праці, це пояснюється тим, що у співробітників існує соціальний пакет, можливість уникну- ти покарань при дрібних адміністративних порушеннях, що звичайно, не може не підвищувати привабли- вості праці в даній організації. При аналізі взаємовідносини між факторами підсистеми «Явні мотиви трудової діяльності» і прихо- ваними мотивами трудової діяльності співробітників митних органів, було виявлено, що чим цінніші і зна- чущі для співробітників вигідні угоди, і більш висока конкурентоспроможність як професіонала, тим біль- ше для співробітників важливі досягнення, самовдосконалення, не зважаючи на складність умов праці. Показано, що на явні мотиви, що характеризують переважно діяльність співробітників митних ор- ганів у сфері взаємовідносин на роботі, соціальних контактів, різноманітності праці, а також влади та зна- чущості істотний і прямий вплив мають ряд прихованих мотивів, а саме ті, які пов'язані з досвідом нега- тивних переживань, що можна розглядати як механізм компенсації. Таким чином, можна зробити висновок, що чим вище співробітники оцінюють неприємності в тру- довій сфері, тим більше вони схильні приділяти увагу і цінувати міжособистісне спілкування з колегами і працювати креативно. А ось невдачі у трудовій діяльності, навпаки, знижують явну мотивацію праці, яка визначається міжособистісним спілкуванням з колегами і широтою соціальних контактів. Також було виявлено, що чим більш динамічними, швидкими і активними співробітники оцінюють категорії «Я» і «Спілкування з людьми», тим більше це впливає на те, що явними мотивами праці для спів- робітників стануть зовнішні мотиви. Таким чином, висока внутрішня активність, оперативність у вирішенні професійних завдань, інтенсивність у спілкуванні з колегами прямо впливає на те, що явними мотивами праці стають висока потреба в отриманні матеріальної та нематеріальної винагороди, і прагнення до по- ліпшення умов праці. 30

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 Встановлено, що визнання у професійній діяльності, як альтернатива продуктивності в ній і са- мовдосконалення як наслідок продуктивності, виявляється при зниженні вираженості таких прихованих мотивів, як орієнтація на вигоду, заняття бізнесом. Отже, чим нижче прихований мотив, пов'язаний з впливом на співробітника бізнесу, вигідних угод, тим більше трудова діяльність мотивована бажанням визнання особистих досягнень колективом. На противагу цьому, чим менше співробітник схильний до дії прихованого мотиву отримання вигоди, тим менше трудова діяльність співробітника детермінована бажанням явних досягнень і прагненням до самовдосконалення. Також виявлено, що оцінка співробітниками неприємностей на робочому місці як динамічних, впливає на те, що явними мотивами праці стають потреба в соціальній взаємодії, спілкуванні та наявності влади. Категорія загрози навпаки: чим вище оцінюється сила і вплив можливих для співробітника загроз (небезпека звільнення, захворювання, загроза переслідувань за порушення посадових інструкцій тощо), тим менше трудова діяльність співробітників мотивована даними явними мотивами, що характеризують потребу співробітників у широкому колі соціальних контактів, співробітники ніби стають одинаками. За підсумками дослідження планується розробити пропозиції щодо оптимізації психологічного су- проводу трудової мотивації співробітників митниці в області відбору кадрів з урахуванням вивчення при- хованих мотивів праці, а також в системі профілактики можливої корупційної поведінки. Список використаних джерел: 1. Бодров В.А. Нелинейная модель мотивационной сферы личности / В.А. Бодров, Г.В. Ложкин, А.Н. Плющ // Психологический журнал. – 2001. – №2. – С. 90-100. 2. Иванова М.Д. Скрытые мотивы в структуре мотивации трудовой деятельности сотрудников таможни // Вісник ХДУ. Серія: Психологічні науки. – 2017. – №3. – С. 67-73. 3. Іванова М.Д. Психосемантичний аналіз прихованих мотивів трудової діяльності співробітників митниці // Вісник ХДУ. Серія: Психологічні науки. – 2016. – №5. – С. 66-71. 4. Ричи Ш., Мартин П. Управление мотивацией: учеб. пособие /Ш. Ричи, П. Мартин: пер. с англ. под ред. проф. Е.А. Климова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 399 с. 5. Соломин И.Л. Психосемантический подход к исследованию трудовой мотивации: дисс...канд. психол. наук: 19.00.03 / Соломин Игорь Лоенидович. – Санкт-Петербург: РГПУ, 2009. – 179 с. 6.Latham Gary P., Pinder Craig C. Work motivation theory and research at the dawn of the twenty-first century // University of Toronto, Annu. Rev. Psychol. 2005. P. 485-516. 31

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) UDC 159.9 FORMATION OF SOCIAL INTELLIGENCE ABILITIES IN ONTHOGENESIS Kharchenko Svitlana Ph.D. in Psychology, Associate Professor Professor of the Department of Pedagogy and Psychology Kharkiv Na onal University of Internal Aff airs Ukraine [email protected] It is shown that the forma on of the leading components of the social intelligence of an individual occurs unevenly, in close connec on with human ac vity. A diagram of the development of abili es of social intelligence of a personality in ontogenesis is presented, leading sources of forma on and main barriers hindering the development of abili es are indicated. Key words: social intelligence, ontogenesis, abili es, personality. Показано, що формування провідних компонентів соціального інтелекту особистості відбувається нерівномір- но, в тісному зв’язку з діяльністю людини. Наведена схема розвитку здібностей соціального інтелекту особистості в онтогенезі, вказані провідні джерела становлення та основні бар’єри, які перешкоджають розгортанню здібностей. Ключові слова: соціальний інтелект, онтогенез, здібності, особистість. Formula on of the problem. The process of forma on of intellectual abili es begins in childhood and is carried out in the process of socializa on, assimila on by the subject of informa on transmi ed by its ins - tu ons. The specifi city of social cogni on is determined by the use of cogni ve opera ons in the process of percep on and understanding of individual subjects and groups. The basis of social cogni on is the abili es to understand the mo ves of people behavior and to predict it by the manifesta ons that are observed in a social situa on. It is clear that obviously vivid ac ons and their consequences, become known at an earlier age, while non-obvious, hidden ones – at a later age. The theore cal precondi ons for the forma on of ideas about social intelligence were laid in S.L. Vygotsky’s cultural-historical theory of human development of a person, in which intellect is considered to be the result of the child’s mastering cultural values through indirect communica on. In modern psychology, among the social factors of mental development that aff ect the forma on of social intelligence, scien sts drew a en on to the peculiari es of family rela onships, place of residence, rela onships with employees of educa onal ins tu ons, and some means of ac ve learning. According to J. Piaget, social life aff ects the intellectual development of man because his inalienable side is the need to coordinate the points of view of diff erent communica on partners, which s mulates the develop- ment of the reversibility of mental opera ons in the structure of individual intelligence. In turn, it is the opera- onal structures, that create the subject’s space for a mul direc onal movement of thoughts, are a prerequisite for eff ec ve social behavior in situa ons of interac on with other people (Liakhovets, 2015). J.F. Kilstrom and N. Kantor argue that “the social intelligence of an individual does not imply that every person at a certain age is necessarily engaged in the decision of the corresponding life tasks”, it is proposed to talk about the periods “where a person enters new ins tu ons”, as about those mes, “where individual diff e- rences in life’s tasks become most obvious” (Chesnokova, 2005). Thus, the idea of social intelligence abili es’ developing in ontogenesis, depending on the social situa on of development, is generally accepted in psychological science, but research o en reveals only separate mani- festa ons of social intelligence at a certain age without covering the en re life cycle of the person. Analysis of recent research and publica ons. The development of social intelligence in ontogenesis was ac vely studied by both domes c and foreign scien sts (Vlasova O.I., Liakhovets L.O., Mamedova Yu.E., Bychenkova A.A, Ervin P., Selman R. et al.). The peculiari es of social intelligence at pre-school age were the subject of studies of such teachers and psychologists as (Vlasova O.I., Zhuravleva S.S, Isayeva I.Yu., Makarov A.V, Masyagina O.Yu. Niki na Ye.Yu., 32

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 Rubleva N.V., Kharitonova I.V., Shilova O.V., Tsybulenkova T.S. etc.), in which the scien sts ascertained the pecu- liari es of forma on and the most favorable condi ons for the development of children’s of social intelligence abili es. Belavina O.V., Yasyukova L.O. and Sheshurova O.V. studied social intelligence of children at junior school age, peculiari es of social intelligence in adolescence were studied by Yelshansky S.P., Meshalevskaya S.V., Odanovych M.V, Panova N.V., Chesnokova O.B., in the youth − by Pashchenko Ye.I., Knyazev N.N., Karpovich T.N., Kapustina Ye.O., Tarasenko M.L., Rakhmankulova Z.A., Poryadina V.O., Vyshvyrkina M.A., Kharchenko S.V. and many others. In adulthood, above all, the interrela on between the abili es of social intelligence with the personality peculiari es in connec on with the performance of a certain professional ac vity was stu- died of: teachers (Baturina O.S., Henkina V.I., Ivashkevych E.S., Kaidin M.S., Rudenko S.V., Fedori Yu.S. and others), psychologists (Aminov N.A., Barabanshchykova T.A., Berklund A.V., Deh arova N.V., Karnieiev R.K., Krasnopolska N.S., Liezhnina L.V., Minava S.S., Molokanov M.V., Portnova L.K., Ruda N.L., Riazanova M.M. and others), specialists in social work (Korovina T.Yu., Pavlova O.Yu., Smorchkova V. P., Surhova S.Yu.), heads (Bandurka O.M., Zemlyinska O.V., Bielakon O. V., Bieliaieva O.V., Bobylieva O.A., Hriaznova T.V., Zhihanov B.A., Ilin V.A., Kozina O. S., Lanets H.P., Lap eva V.Yu., Podberezhna V.V.), managers (Heraniushkina H.P., Kalnoi D.A.), pharmacists (Alokhin N.V., Teterych N.V., Kotvitska A.A., Demianyk K. O.), entrepreneur (Halochkin I.V.), police offi cers and offi cers of the Ministry of Emergencies (Kretova K.P., Moskalenko A.P., Fedotov S.N., Pros akov V.V., Fe sova M.M., Kharchenko S.V.), physicians (Militsa K.Ye., Solodukho V.V.), engineering and technical workers (Shcherbakov S.B.), service workers (Ozhubko H.V., Ulianova N.Yu., Lok ev K.V.) and others. Li le research of social intelligence was done among the elderly (Ivanov A.A.). R. Selman and P. Erwin described the stages of development of social intelligence abili es, which cover the ages before adolescence. R. Selman considered social intelligence as a form of acquired experience that ma- kes it possible for a person to be guided in social reality. The scien st characterizes each stage of development through the prism of four vectors of social interac on: the child’s understanding of self, close friendly rela ons, interrela on in peer groups and with parents. The scien st dis nguished fi ve basic stages of development of social intelligence (Rays, 2000): − the pre-social stage at which the child does not dis nguish between internal, psychological, and exter- nal, physical, principles of behavior, the stage ends when the thoughts and feelings of other people are iden - fi ed as an independent reality, become the subject of the child’s interests; − the stage of reconcilia on of diff erent points of view, inten ons, ac ons, at which the process of the child’s dis nguishing his or her own inten ons, feelings and thoughts takes place as well; − the stage of forma on of the ability to refl ect, understand oneself, when the child tries to take the po- si on of another person, learns to reconcile diff erent points of view; − the stage (it is usually reached at the pre-adolescence age of 10 to12 years), which opens up the un- derstanding of the interdependence of diff erent, some mes opposite, goals of the behavior of individuals; ideas about human interac on get structured and built up into a system; − stages of awareness of the coexistence of several levels of human closeness, understanding oneself as an integrated system of diff erent I-states. P. Erwin shows that the development of the child’s social intelligence passes the following stages [Fadeyeva, 2007]: − egocentric (up to the age of 5) – the child is not yet able to dis nguish between internal and external states, he or she can not always separate his or her own internal emo onal experiences from those of other people; − subjec ve level (the age of 5 to 9) – the child is already capable of delimi ng his or her own emo onal experiences from those of other people, but he or she does not understand the infl uence of his or her own ac- ons and states on those of other people; − reciprocal level (the age of 9 to12) – the child is able to understand the feelings and emo onal experien- ces of other people, to establish causal rela onships between his or her own ac ons and those of other people; − mutual level (age of 12 to 15) – the child can understand what another thinks about him or her and their rela onship, and can feel extent of another’s sa sfac on with this rela onship; − socio-symbolic level (the age over 15) – the child can understand theore cal ideas, values and no ons carried by another. Vlasova O.I. observed successively dominant deployment with the age of individual poten als of social abili es: emo onal (childhood), cona ve (junior school age and early adolescence), analy cal (adolescence and early youthful age), crea ve (adolescence, adult age) (Vlasova, 2006). The scien st showed that the general line 33

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) of forma on of the analy cal poten al of social abili es of a person develops according to the following logic of priority forma on of cogni ve mechanisms: nonverbal sensi vity as an understanding of the meaning of other’s emo ons (childhood) – predic on of the consequences of social events (early adolescence) – lingual sensi vity (late adolescence) – causal-a ribu ve abili es (early youthful age) – integra on of socio-analy c abili es (late youthful age) – integra on of socio-analy cal abili es with other abili es social poten als and substructures of the personality (adult age) (Vlasova, 2006). The aim of this ar cle is to introduce the idea about the development of social intelligence abili es in ontogenesis. Presenta on of main material. The analysis of publica ons on the development of social intelligence du- ring separate age-old periods shows that the forma on of social intelligence occurs in close connec on with the development of the personality as well as the forma on and increasing complexity of its system of ac vi es. It should be noted that some factors infl uence the peculiari es of the abili es of social intelligence throughout the life of a person. For example, Vlasova O.I. in her studies established the infl uence of condi ons of the primary socializa on of the child on the specifi city of the said abili es in adulthood (Vlasova, 2006). The correla on of abili es in the structure of social intelligence is infl uenced by gender, mental and psychological health, psycho- physiological features, etc. The development of abili es of social intelligence has a heterochronous character − in the ontogenesis, separate structural components of social abili es are formed unevenly, in diff erent ranges. In early childhood, abili es to recognize and understand the emo onal components of communica on, and separate essen al features in various nonverbal human reac ons are formed most ac vely. At the pre-school and junior school age, these abili es are improved, and the abili es to verbally react and predict the consequences of behavior of subjects in typical situa ons. In adolescence, the understanding of the internal mo ves of human behavior begins to develop, which con nues its forma on in later age-old periods. In the period of early maturity, there occurs a certain “professionaliza on” of social intelligence abili es for those who work in the “man” − “man” professions, when verbal and nonverbal reac ons, mo ves, predic ons of behavior of subjects of professional ac vity are improved. In subsequent periods of maturity, the pace of this development begins to slow down and may even acquire a nega ve sign due to the stereotyping of professional percep on of social situa ons, this becoming especially signifi cant under the condi ons of a rich nega ve communica on, lack of further educa on and strive for self-development. In the elderly, intellectual abili es become less fl exible, and the interpreta on of social behavior is o en colored with nega ve emo ons and subjec vity. Based on L.S. Vygotsky’s cultural-historical theory, the concept of leading ac vity of Leontyev A.N. and Elkonin D.B, ideas about the heterochronism of mental development of Ananyev B.G. and Rybalko Ye.F., and studies on the development of social intelligence in separate age-old periods, we off er the following scheme of development of abili es of social intelligence in ontogenesis (Table 1). Table 1 Scheme of development of abilities of social intelligence in ontogenesis Source of Stage age Main barriers Main contents of the stage forma on abili es to recognize the emo onal I–pre-intellectual Up to 3 emo onally rich emo onal or social component of rela onships are communica on formed, cogni ve condi ons for years depriva on with signifi cant the further development of social adults cogni on are formed the child adopts the most typical manifesta on of cause-eff ect rela onships in behavior, social deriva on, gaming ac vity, underdevelopment social standards; the child learns II – role Up to 6 fi rst of all, of gaming ac vity, to iden fy them while observing years plot-role game directly the deployment of the role-playing game direc ve or ignoring social situa on, skills to iden fy the the a tude to emo onal and verbal component of parents communica on are improved 34

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 ac ve adop on of III – accumula on of knowledge Up to 12 in the educa onal limited experience in understanding various social experience communica ve situa ons with adults process, communica on, and peers as well as the knowledge openness to the poor educa on, understanding of of social norms and rules is inappropriate accumulated, repertoire of strategies new informa on, years prac ces in educa on, access to art for interac on and solving social and parents’ and resources, situa ons is expanding teachers’ demands expansion of communica on boundaries limited communica on, poor educa on, inappropriate exive Up to 14 expansion of social prac ces in parents’ increase in the level of awareness educa ng, presence of the process of interac on, ac vity, ac ve IV – refl years communica on of psychological sensi vity to verbal s muli, fl exibility of percep on and dependencies (game with peers addic on, selfi e addic on, etc.), understanding of social situa ons residence in a too large or too small locality limited communica on, rigorous value the ability to predict the eff ects and sense sphere, of behavior develops, the range of communica ve situa ons that can inclina on to before the V – social level beginning of the spheres “polar” thinking, be adequately understood expands, further expansion but this understanding is “hard” certain personality of one’s of social ac vity, own peculiari es, presence enough, hardly yields to persuasion, educa on, self- of psychological painted with values; more importance profession- improvement (game addic on, al ac vity selfi e addic on, is given to verbal communica on in comparison to other ages, integra on etc.) and chemical of intellectual abili es begins dependencies, lack of educa on es ac ve development limited integra on of abili es, development VІ – professionaliza on of abili up to 30 ac vity, general communica on, of the ability to understand internal in the chosen professional social passivity, mo ves of people’s behavior and the social ac vity, presence of marital rela ons years consequences of this behavior, the psychological professionaliza on of the abili es of and the upbringing and chemical of children, social intelligence dependencies self-improvement and self-educa on 35

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) general social ac vity, interac on es with colleagues stereotypes in improvement of the control VІІ – stereotyping of abili up to 60 ac vity, marital of communica on the abili es of the general intellect interpersonal and subjects percep on, restric on of professional of abili es, a closer integra on with with professional rela ons and and other personality peculiari es, years ac vity, social the upbringing the stereotyping of percep on and passivity, presence of children, understanding of social situa ons of psychological preserva on of friendly rela ons, dependencies self-improvement and chemical and self-educa on the narrowing of communica on, general social VІІІ – rigid over 60 ac vity, self- social passivity, wisdom in social situa ons, age-old changes in preserva on of the abili es of social improvement and years intelligence the cogni ve and self-educa on emo onal spheres, diseases The solu on to the problem of developing social intelligence in ontogenesis is impossible without taking into account the age-old peculiari es of human development. At diff erent age-old stages, the ability of social intelligence is revealed through individual psychological phenomena and changes. Conclusions and perspec ves of further research. Forma on of social intelligence in separate age pe- riods occurs in close connec on with the development of personality, the forma on and complica on of the system of ac vi es. Important for developing the abili es of social intelligence are those condi ons in which a personality develops. The proposed scheme of development of social intelligence covers all the age-old periods, in each of which both the major sources of forma on and the main barriers impeding the development of personality abili es are named. In the above scheme, purposeful psychological and pedagogical infl uences on the deve- lopment of abili es are not taken into account. In our opinion, special condi ons contribute to a higher level of development of those abili es that are formed at a certain age, but can not be formed prematurely, in isola on from other new changes. References: Chesnokova, O.B. (2005). Vozrastnoy podkhod k issledovaniyu sotsialnogo intellekta u detey [The Age Approach to the Research of Social Intellect in Children]. Voprosy psikhologii, 6, 35 – 45. Fadeyeva, Y u.N. (2007). Razvi ye sotsialnogo intellekta v ontogeneze [Development of social intelligence in on- togenesis]. Sedmaya volna psikhologii. Sinton. Url: h p://www. library/ books/ content/ 5148. html?current_book_page=12 Liakhovets, L.O. (2015). Vikovi osoblyvos stanovlennia sotsialnoho intelektu [Age-old peculiari es of the for- ma on of social intelligence]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky, 126, 102 – 106. Url: h p:// Rays, F. (2000). Psikhologiya podrostkovogo i yunosheskogo vozrasta [The Adolescent: Development, Rela on- ships, and Culture]. SPb.: Izdatelstvo “Piter”. Vlasova, O.I. (2006). Psykholohichna struktura ta chynnyky rozvytku sotsialnykh zdibnostei [Psychological struc- ture and factors of development of social abili es] Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv. 36

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 УДК 159.9 ФОРМУВАННЯ ЗДІБНОСТЕЙ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОНТОГЕНЕЗІ Харченко С. кандидат психологічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки та психології Харківський національний університет внутрішніх справ Україна [email protected] Показано, що формування провідних компонентів соціального інтелекту особистості відбувається нерівномір- но, в тісному зв’язку з діяльністю людини. Наведена схема розвитку здібностей соціального інтелекту особистості в онтогенезі, вказані провідні джерела становлення та основні бар’єри, які перешкоджають розгортанню здібностей. Ключові слова: соціальний інтелект, онтогенез, здібності, особистість. It is shown that the forma on of the leading components of the social intelligence of an individual occurs unevenly, in close connec on with human ac vity. A diagram of the development of abili es of social intelligence of a personality in ontogenesis is presented, leading sources of forma on and main barriers hindering the development of abili es are indicated. Key words: social intelligence, ontogenesis, abili es, personality. Постановка проблеми. Процес формування інтелектуальних здібностей починається в дитинстві та здійснюється в процесі соціалізації, засвоєння суб’єктом інформації, що транслюється її інститутами. Специфіка соціального пізнання визначається застосуванням когнітивних операцій в процесі сприйняття та розуміння окремих суб’єктів та груп. Основу соціального пізнання складають здібності розуміти моти- ви поведінки людей та прогнозувати її за проявами, які спостерігаються в соціальній ситуації. Зрозуміло, що явні яскраві вчинки та їх наслідки, пізнаються в більш ранньому віці, неочевидні, приховані – в більш пізньому віці. Теоретичні передумови становлення уявлень про соціальний інтелект закладені в культурно- історичній теорії психічного розвитку людини Виготського С.Л., в якій інтелект розглядається як результат опосередкованого спілкуванням освоєння дитиною цінностей культури. В сучасній психології серед соці- альних чинників психічного розвитку, які впливають на формування соціального інтелекту, вчені звертали увагу на особливості сімейних стосунків, місце проживання, взаємини з працівниками виховних та освіт- ніх закладів та деякі засоби активного навчання. За Ж. Піаже, соціальне життя впливає на інтелектуальний розвиток людини тому, що його невід’єм- ною стороною є необхідність координації точок зору різних партнерів по спілкуванню, що стимулює роз- виток оборотності розумових операцій в структурі індивідуального інтелекту. У свою чергу, саме опера- ціональні структури, створюючи у суб’єкта простір для різноспрямованого руху думок, є передумовою ефективної соціальної поведінки в ситуаціях взаємодії з іншими людьми [2]. Дж.Ф. Кілстром і Н. Кантор стверджують, що «соціальний інтелект особистості не припускає того, що кожна людина в певному віці обов’язково займається рішенням відповідних життєвих завдань», про- понується говорити про періоди «де людина вступає в нові інститути», як про ті часи, «де індивідуальні відмінності в життєвих завданнях стають найбільш очевидними» [5]. Таким чином, уявлення про становлення здібностей соціального інтелекту в онтогенезі в залежно- сті від соціальної ситуації розвитку є загальноприйнятим в психологічній науці, але дослідження найчас- тіше розкривають лише окремі аспекти прояву соціального інтелекту в певний віковий період, повністю життєвий цикл людини охопленим не був. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток соціального інтелекту в онтогенезі активно ви- вчався вітчизняними та зарубіжними вченими (Власова О.І., Ляховець Л.О., Мамедова Ю.Е., Биченкова А.А., Ервін П., Селман Р. та ін.). 37

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) Особливості соціального інтелекту в дошкільному віці були предметом досліджень педаго- гів та психологів (Власова О.І., Журавльова С.С., Ісаєва І.Ю., Макаров А.В., Масягіна О.Ю. Нікітіна О.Ю., Рубльова Н.В., Харитонова І.В., Шилова О. В., Цибуленкова Т.С. тощо), в яких вченими з’ясовувалися осо- бливості формування та найбільш сприятливі умови розвитку здібностей соціального інтелекту дітей. Бєлавіна О.В., Ясюкова Л.О., Шешукова О.В. вивчали соціальний інтелект дітей молодшого шкільного віку, особливості соціального інтелекту в підлітковому віці досліджували Єлшанський С.П. Мешалевська С.В., Оданович М.В., Панова Н.В., Чеснакова О.Б., в юнацькому – Пащенко Є.І., Князєва Н.Н., Карпович Т.Н., Капустіна Є.О., Тарасенко М.Л., Рахманкулова З.А., Порядина В.О., Вишвиркіною М.А., Харченко С.В. та багато інших. В дорослому віці досліджувалися перш за все взаємозв’язки здібностей соціального ін- телекту з властивостями особистості у зв’язку з виконанням певної професійної діяльності: педаго- га (Батуріна О.С., Генкіна В.І., Івашкевич Е.З., Кайдин М.С., Руденко С.В., Федорі Ю.С. та інші), психоло- га (Амінов Н.А., Барабанщикова Т.А., Берклунд А.В., Дегтярьова Н.В., Карнєєв Р.К., Краснопольська Н.С., Лєжніна Л.В., Мінава С.С., Молоканов М.В., Портнова Л.К., Руда Н.Л., Рязанова М.М. та інші), спеціаліста із соціальної роботи (Коровіна Т.Ю., Павлова О.Ю., Сморчкова В.П., Сургова С.Ю.), керівника (Бандурка О.М., Землянська О.В., Бєлаконь О.В., Бєляєва О.В., Бобилєва О.А., Грязнова Т.В., Жіганов Б.А., Ільїн В.А., Козіна О.С., Ланец Г.П., Лаптєва В.Ю., Подберезна В.В.), менеджера (Геранюшкіна Г.П., Кальной Д.А.), про- візора (Альохіна Н.В., Тетерич Н.В., Котвіцька А.А., Дем’янік К.О.), підприємця (Галочкін І.В.), працівників поліції та МНС (Кретова К. П., Москаленко А.П., Федотов С.Н., Простяков В.В., Фетісова М.М., Харченко С.В.), медика (Міліца К.Є., Солодухо В.В.), інженерно-технічних працівників (Щербаков С.В.), працівника сфери послуг (Ожубко Г.В., Ульянова Н.Ю., Локтєва К.В.) та інших. Досліджень соціального інтелекту у осіб похи- лого віку було проведено дуже мало (Іванов А.А.). Р. Селман та П. Ервін описали етапи становлення здібностей соціального інтелекту, які охоплюють вікові періоди до юнацького віку. Р. Селман розглядав соціальний інтелект як форму набутого досвіду, що забезпечує людині орієнтацію в соціальній дійсності. Кожну стадію розвитку вчений характеризує через призму чотирьох векторів соціальної взаємодії: розуміння дитиною самої себе, близькі дружні відносини, взаємини у групі однолітків та з батьками. Вчений виділив п’ять основних етапів розвитку соціального інтелекту [3]: - досоціальна стадія, на якій дитина не розрізняє внутрішні, психологічні, і зовнішні, фізичні, прин- ципи поведінки; стадія закінчується тоді, коли думки і почуття інших людей виділяються в самостійну реальність, стають предметом інтересу дитини; - стадія узгодження різних точок зору, намірів, дій; на цій стадії також відбувається процес виділен- ня дитиною своїх намірів, почуттів і думок; - стадія формування здатності до рефлексії, розуміння себе, дитина намагається зайняти позиції іншої людини, вчиться погоджувати різні точки зору; - стадія (досягається зазвичай в передпідлітковому віці 10-12 років), на якій починається розуміння взаємозалежності, взаємообумовленості різних, часом протилежних, цілей поведінки окремих людей; уявлення про людську взаємодію структуруються, вибудовуються в систему; - стадії усвідомлення співіснування декількох рівнів людської близькості, розуміння себе як інте- грованої системи різних Я-станів. П. Ервін показує, що розвиток соціального інтелекту дитини проходить наступні етапи [4]: - егоцентричний (до 5 років) – дитині ще недоступне розрізнення внутрішніх і зовнішніх станів, вона не завжди може відокремити свої внутрішні переживання від переживань інших людей; - суб’єктивний рівень (5-9 років) – дитині вже доступне розмежування власних і чужих переживань, проте вона не розуміє впливу своїх дій і станів на дії і стани інших людей; - реципрокний рівень (9-12 років) – дитина здатна розуміти почуття і переживання інших людей, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між власними і чужими діями і вчинками; - взаємний рівень (12-15 років) – дитина може зрозуміти, що думає про неї і про їхні стосунки інша людина, і може відчути міру її задоволеності цими стосунками; - суспільно-символічний рівень (старше 15 років) – дитині доступне розуміння теоретичних ідей, цінностей і уявлень, носієм яких є інша людина. Власова О.І. розглядала послідовно домінуючого розгортання з віком окремих потенціалів соці- альних здібностей: емоційного (дитинство), конативного (молодший шкільний та молодший підлітковий вік), аналітичного (підлітковий і молодший юнацький вік), креативного (юнацький вік, дорослість) [1]. Вченим показано, що загальна лінія становлення аналітичного потенціалу соціальних здібностей людини 38

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 розвивається за наступною логікою пріоритетного формування когнітивних механізмів: невербальна чут- ливість як розуміння сенсу емоцій інших (дитинство) – передбачення наслідків соціальних подій (молод- ший підлітковий вік) – мовна чутливість (старший підлітковий вік) – каузально-атрибутивні властивості (ранній юнацький вік) – інтеграція соціально-аналітичних здібностей (пізній юнацький вік) – інтеграція соціально-аналітичних здібностей з іншими соціальними потенціалами та підструктурами особистості (дорослий вік) [1]. Мета статті – представити уявлення щодо розвитку здібностей соціального інтелекту в онтогенезі. Виклад основного матеріалу. Аналіз публікацій щодо розвитку соціального інтелекту в окремі ві- кові періоди показує, що формування соціального інтелекту відбувається в тісному зв’язку з розвитком особистості та становленням й ускладненням системи її діяльностей. Слід зазначити, що деякі чинни- ки впливають на особливості здібностей соціального інтелекту на протязі всього життя людини. Так, на- приклад, в дослідженнях Власової О.І. був встановлений вплив умов первинної соціалізації дитини на їх специфіку в дорослому віці [1]. На співвідношення здібностей в структурі соціального інтелекту впливає чинник статі, психічного та психологічного здоров’я, психофізіологічних особливостей тощо. Розвиток здібностей соціального інтелекту має гетерохронний характер – в онтогенезі окремі структурні компоненти соціальних здібностей формуються нерівномірно, в різному діапазоні. В ранньо- му дитинстві найбільш активно відбуваються формування здібностей щодо розпізнавання та розуміння емоційної складової спілкування, виділення істотних ознак у різних невербальних реакціях людини. В дошкільному та молодшому шкільному віці ці здібності вдосконалюються та активно розвиваються здіб- ності щодо вербальних реакцій та передбачення наслідки поведінки суб’єктів в типових ситуація. В під- літковому віці починає розвиватися розуміння внутрішніх мотивів поведінки людей, яке продовжує своє формування в наступні вікові періоди. В період ранньої зрілості відбувається певна «професіоналізація» здібностей соціального інтелекту для тих, хто працю в професіях типа «людина» – «людина», коли вер- бальні та невербальні реакції, мотиви, передбачення поведінки суб’єктів професійної діяльності вдоско- налюється. В наступні періоди зрілості темп цього розвитку починає гальмуватися та може, навіть, набу- вати негативного знаку за рахунок стереотипізації професійного сприйняття соціальних ситуацій, особли- во значущим це стає в умовах негативно насиченого спілкування, відсутності подальшого навчання та прагнення саморозвитку. В похилому віці інтелектуальні здібності стають менш гнучкими, інтерпретація соціальної поведінки нерідко забарвлюється негативними емоціями та упередженістю. Ґрунтуючись на культурно-історичній теорії Виготського Л.С., концепції провідної діяльності Леон- тьєва О.М., Ельконіна Д.Б., уявленнях про гетерохронність психічного розвитку Ананьєва Б.Г., Рибалко О.Ф. та дослідженнях розвитку соціального інтелекту в окремі вікові періоди пропонуємо наступну схему роз- витку здібностей соціального інтелекту в онтогенезі (табл. 1). Таблиця 1 Схема розвитку здібностей соціального інтелекту в онтогенезі Джерело Стадія Вік Основні бар’єри Основний зміст стадії становлення формуються здібності щодо роз- І – доінтелек- туальна до 3 років емоційно насиче- емоційна або пізнавання емоційної складової не спілкування соціальна взаємин, складаються когнітивні зі значущим до- депривація умови щодо подальшого розвитку рослим соціального пізнання дитиною засвоюються найбільш прояви соціальної типові причинно-наслідкові зв’язки в поведінці, соціальні еталони, ди- деривація, недо- ІІ – рольова до 6 років ігрова діяльність, розвиток ігрової тина навчається їх розпізнавати при перш за все, безпосередньому спостереженні діяльності, дирек- сюжетно-рольова тивне або ігно- розгортання соціальної ситуації, гра руюче ставлення батьків вдосконалюються навички щодо розпізнавання емоційної та вер- бальної складової спілкування 39

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 активне засво- обмежене коло накопичується досвід щодо ІІІ – накопичення знань до 12 років єння суспільного спілкування, розуміння різноманітних досвіду в процесі комунікативних ситуацій з неякісна освіта, освіти, відкритість невідповідні дорослими та однолітками, а також до засвоєння нової практики у вихо- знання суспільних норм та правил, інформації, доступ ванні та вимоги розширюється репертуар стратегій до ресурсів мисте- з боку батьків та взаємодій та вирішення соціальних цтва, розширення вчителів меж спілкування обмежене коло ситуацій спілкування, неякісна освіта, невідповідні практики у підвищення рівня усвідомленості ІV – рефлексивний до 14 років соціальної актив- психологічних процесу взаємодії, чутливість до вихованні з боку розширення сфер батьків, наявність ності, активне спіл- залежностей вербальних стимулів, гнучкість кування з одноліт- (ігрова сприйняття та розуміння соціальних ками залежність, селфі ситуацій залежність тощо), проживання в занадто великому або занадто малому населеному пункті обмежене коло спілкування, розвивається здібність передбачати жорстка ціннісно- наслідки поведінки, розширюється смислова сфера, спектр комунікативних ситуацій, V – суспільний рівень до початку рення сфер соці- ня, певні власти- є достатньо «жорстким», мало схильність то «по- які можуть бути адекватно подальше розши- лярного» мислен- зрозумілими, але це розуміння альної активності, власної вості особистості, піддається переконанню, професійної освіта, наявність психо- забарвлюється ціннісно, більше діяльності самовдоско- значення надається вербальному логічних (ігрова налення залежність, селфі залежність тощо) спілкуванню в порівнянні з іншими віковими періодами, починається та хімічних залеж- інтеграція інтелектуальних ностей, відсутність здібностей освіти активне вдоско- обмежене коло інтеграція здібностей, розвинення VІ- професіоналізації здібностей до 30 років ності, загальна со- соціальна пасив- здатності розуміти внутрішні моти- налення в обраній спілкування, професійної діяль- ви поведінки людей та наслідки цієї ціальна активність, ність, наявність поведінки, професіоналізація подружні стосунки психологічних та здібностей соціального інтелекту та виховання дітей, хімічних залежно- самовдосконален- ня та самоосвіта стей, 40

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 загальна соціальна стереотипи в мі- активність, взаємо- жособистісному підвищення керованості VІІ – стереотипізації здібностей до 60 років суб’єктами профе- ження спілкуван- здібностями, дія з колегами та сприйнятті, обме- сійної діяльності, більш тісна інтеграція зі ня професійною здібностями загального інтелекту та подружні стосунки діяльністю, соці- іншими властивостями особистості, та виховання дітей, альна пасивність, збереження друж- стереотипізація сприйняття та ніх стосунків, само- гічних та хімічних вдосконалення та наявність психоло- розуміння соціальних ситуацій залежностей самоосвіта звуження кола VІІІ – ригідна старше 60 активність, само- ціальна пасив- мудрість в соціальних ситуаціях, спілкування, со- загальна соціальна збереження здібностей соціального ність, вікові зміни вдосконалення та років інтелекту в когнітивній та самоосвіта емоційній сферах, хвороби Вирішення проблеми становлення соціального інтелекту в онтогенезі неможливе без врахування вікових особливостей розвитку людини. На різних вікових етапах здібності соціального інтелекту розкри- вається через окремі психологічні феномени та новоутвори. Висновки та перспективи подальших досліджень. Формування соціального інтелекту в окремі вікові періоди відбувається в тісному зв’язку з розвитком особистості, становленням та ускладненням системи діяльностей. Важливими щодо розвитку здібностей соціального інтелекту є ті умови, в яких роз- вивається особистість. Запропонована схема розвитку соціального інтелекту охоплює всі вікові періоди, на кожному з них називані провідні джерела становлення та основні бар’єри, які перешкоджають розгортанню здібностей особистостей. В наведеній схемі не враховані психологічні та педагогічні впливи щодо спрямованого роз- витку здібностей. На нашу думку, спеціальні умови сприяють більш високому рівню розвитку тих здібнос- тей, що формуються у певному віці, але не можуть бути сформованими передчасно, у відриві від інших новоутворів. Список використаних джерел 1. Власова О.І. Психологічна структура та чинники розвитку соціальних здібностей автореф. дис...док. психол. наук: 19.00.07 / О.І. Власова. – Київ. – 2006. – 43 с. 2. Ляховець Л.О. Вікові особливості становлення соціального інтелекту / Л.О. Ляховець // Вісник Черні- гівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. – 2015. – Вип. 126. – С. 102- 106. URL: 3. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Ф. Райс. – СПБ.: Издательство «Питер», 2000. – 656 с. 4. Фадеева Ю.Н. Развитие социального интеллекта в онтогенезе / Ю.Н. Фадеева // Седьмая волна пси- хологии. Синтон. URL: library/ books/ content/ 5148.html?current_book_page=12 5. Чеснокова О.Б. Возрастной подход к исследованию социального интеллекта у детей / О.Б. Чеснокова // Вопросы психологии. – 2005. – № 6. – С. 35-45. 41

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) UDC:159.9:351.74 (477) STAGES IN PROFESSIOGENESIS OF PERSONALITY OF LAW ENFORCEMENT OFFICERS Miloradova N. Ph.D. in Psychology, Associate Professor, Professor of Pedagogy and Psychology Kharkiv National University of Internal Affairs Ukraine [email protected] The author analyzes the problem of personality development during the professional development. On the basis of the theore cal and methodological analysis of modern foreign and domes c approaches concerning the periodiza on of professional development of individuals, the author dis nguished and described three stages and eleven steps in professiogenesis of the law enforcement offi cer’s personality: 1) the stage of professional self-determina on (preuniversity); 2) the stage of professional trai- ning (university); 3) the stage of professional development (postgraduate). It is emphasized that a signifi cant role in the promo on of the law enforcement offi cer in his or her professiogene c ladder belongs to the stage of professional training. Founda ons for future professionalism of the policemen are created at that stage. Keywords: professiogenesis, stages of professiogenesis, professional development, periodiza on, law enforcement offi cer, policeman. Автором аналізується проблема розвитку особистості під час її професійного становлення. На основі проведе- ного теоретико-методологічного аналізу сучасних зарубіжних та вітчизняних підходів щодо періодизації професійного розвитку особистості автором виокремлено та охарактеризовано три етапи та одинадцять стадій професіогене- зу особистості правоохоронця: 1) етап професійного самовизначення (довузівський); 2) етап професійного навчання (вузівський); 3) етап професійного розвитку (післявузівський). Підкреслено, що значне місце у просуванні правоохоронця по професіогенетичних сходинках належить етапу професійної підготовки, в межах якого закладаються основи май- бутнього професіоналізму поліцейського. Ключові слова: професіогенез, етапи професіогенезу, професійний розвиток, періодизація, правоохоронець, поліцейський. Relevance The problem of professional forma on of law enforcement offi cers is currently one of the most urgent, since it is closely related to the ever-growing requirements of society in ac ve and purposeful people who will qualita vely carry out their du es to support the stability and security of the state as a whole. They should be adapted to the social environment and capable of having produc ve ac vi es. Moreover, the forma on of the personality of the future policemen occurs during their training, socializa on and adapta on to normal opera- ons. The psychological aspects of the professional development of the personality of the law enforcement offi cers are covered in the ar cles of: D. Alexandrov, V. Androsyuk, O. Bandurka, V. Bark, N. Bobro, V. Bolotova, S. Bocharova, O. Zemlyanska, O. Kudermina, V. Lapshina, V. Le erov, V. Medvedev, L. Moroz, O. Timchenko, O. Tsil’mak, G. Yukhnovets, S. Yakovenko, and others. The main trends in the forma on of professional self- consciousness, guidance, life claims, self-concepts, iden ty of law enforcement offi cers are considered in the ar - cles of S. Kovalchyshina, P. Makarenko, O. Makarova, T. Malkova, Y. Matsegory, N. Movmuga, E. Shehovtsova, etc. In current researches of the problems of professional development of law enforcement offi cer persona- lity it is emphasized that the development of personality, which is closely related to the professional growth, underlies the psychic and social development of law enforcement offi cers. Professiogenesis of the law enforce- ment offi cer involves his or her inclusion in the system of social and professional rela ons and the independent reproduc on of such rela ons, which determines the gradual professionaliza on. This process is carried out under the infl uence of both targeted eff orts and direct infl uence of the social and occupa onal environment 42

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 with the ac ve selec ve a tude of the individuals towards the norms and values of the environment, as well as their interac on with the environment. According to O. Tsil’mak, the problem of professional development of law enforcement specialists has both theore cal and prac cal cons tuents. As for the theore cal aspect, it is associated with the development and addi on of well-known psychological concepts of personality, its structure, development and determina- on at diff erent stages of the life, etc. The prac cal aspect of the problem aims at developing and solving tasks of professional orienta on and reorienta on, psychological selec on (recruitment, selec on); distribu ng and placing the staff ; labor training; professional training and retraining; opera onal, social and psychological adap- ta on; professional rehabilita on, psychological support and correc on, etc (Tsil’mak, 2009). At the current stage of the emergence of psychological science, several a empts to develop and substan- ate the stages and steps of the professional forma on of law enforcement offi cers have been undertaken. For example, O. Gubareva suggested dis nguishing the following stages in the development of professional compe- tence of law enforcement offi cers: professional training, professional adapta on, primary socializa on, secon- dary socializa on, professional skills. She emphasized their close connec on with the exis ng system of training of law enforcement offi cers (Gubareva, 2005). Depending on whether a person meets the requirements for being a law enforcement offi cer, possesses professional mo ves and professionally important quali es, N. Iva- nova dis nguishes fi ve stages in the professional development of law enforcement offi cers: basic, professio- nal training, primary professionaliza on, professional competence, and professional maturity [Ivanova, 2010]. However, the exis ng approaches to the periodiza on of professiogenesis of the law enforcement offi cers, in our opinion, do not adequately reveal some important periods of professional forma on, namely the features of profession selec on; stage of professional training and its impact on further self-deployment of the individual in his or her profession; realiza on of law enforcement offi cers in thei r real ac vi es. Results Thus, the theore cal and methodological analysis of modern approaches concerning the periodiza on in the professional development of the personality and the exis ng legisla on allowed us to dis nguish and characterize the three stages and eleven steps of law enforcement offi cer professiogenesis (Table 1). Table 1 Stages in professiogenesis of the personality of law enforcement offi cers Professional self-determina on Professional training stage Professional development stage (preuniversity) (university) stage (postgraduate) 1. Step of primary opta on (6-10), 1. Step of university adapta on, 1. Step of professional adapta on junior school age. interioriza on and revision of (adaptant). professional poten al (fi rst-year 2. Step of secondary opta on, (10- students). 2. Step of mastering professional 14), middle school age, puberty. ac vi es (internal). 2. Step of acquiring professional 3. Step of ter ary opta on (15- knowledge and skills (second-year – 3. Step of crea ve self-expression 18), senior school age, early fourth-year students). (master). adolescence. 3. Step of consolidation and 4. Mentoring step understanding of professional knowledge (graduation). 5. Step of re ring and social readapta on. It is clear from the table that the en re process of law enforcement offi cer professiogenesis includes three sequen al stages: 1) the stage of professional self-determina on (preuniversity), which includes three steps of the primary, secondary and ter ary opta on; 2) the stage of professional training (university), which consists of the step of university adapta on, interioriza on and revision of professional poten al (fi rst-year stu- dents), the step of mastering professional knowledge, skills and abili es (second-year – fourth-year students), the step of consolida on and awareness of professional knowledge (gradua on); 3) the stage of professional development (postgraduate), which includes the step of professional adapta on (adaptant), the step of maste- ring professional ac vi es (internal), the step of crea ve self-expression (master), the mentoring step, and the step of re ring and social readapta on. 43

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) I. The stage of professional self-determina on (preuniversity) includes three steps: primary opta on (6-10 years of age), junior school age; secondary opta on (10-14 years of age), middle school age (puberty); ter- ary opta on (15-18 years of age), senior school age, early adolescence. For us, at this stage, the periodization, which encompasses the life and professional development of individuals of school age, is of interest. During this period, the percep on of the future profession from the fantasies about it through awareness of personal inte- rests and abili es to conscious and responsible choice of the future profession changes in children. The step of primary opta on (6-10 years of age), junior school age. During this period, the ini al matu- ra on of the cerebral physiological and psychological structures fi nishes; the further accumula on of physical, neurophysiological and intellectual forces, which provides readiness for the full-fl edge systema c educa onal ac vi es, occurs. The transi on to school age is associated with decisive changes in ac vi es, communica on, rela onships with other people. The main ac vity is training, the way of life changes, new responsibili es are du es appear, and the rela onships of the child with those who surround him or her change. At this stage, there is a transi on from the gaming ac vity to the training ac vity. This period is characterized by the development of the func ons of percep on, which become the basis for further development a rac on of people for working and mastering the basic purposes of human ac vity. The cogni ve ac vity of junior pupils generally takes place in the process of studying. The expansion of the sphere of communica on is also of great importance. Elements of social feelings develop. Skills of social behavior are formed (collec vism, responsibility for ac ons, sense of friendship, mutual assistance, etc.) in pupils of elementary school. Collec ve es appear. Public opinion is formed. Junior school age provides great opportuni es for the forma on of the ethical quali es and posi ve features of the personality. Children develop certain abili es under the educa onal infl uence of adults that may be necessary for further professional ac vi es. The idea of a future profession appears on the basis of imagina on. The step of secondary opta on (10-14 years of age), middle school age (puberty). This period is also cal- led referred to as middle school age. This is a very complicated step that coincides with the teenage age and the period of socializa on of the child called individualiza on. Teenagers try to stand out from society. They are s ll quite a racted to the external forms of life events, but they start being interested in their content aspects. Func- onal and roman c approach prevails in the percep on of the moral and aesthe c images of other people. Aes- the cally, teenagers appreciate not only the appearance but also individual moral quali es – courage, valiance, ac vity, loyalty, jus ce, and fi rmness. Development of self-control, self-analysis and planning ac vi es is a new qualita ve step in the forma- tion of individuals. The most characteris c features are: as for physiology – puberty, as for psychology – perso- nal self-consciousness, conscious manifesta on of individuality, the signifi cant stage in the development of the self-concept, forma on of self-esteem as the main regulator of behavior and ac vi es, which directly aff ects self-knowledge, self-educa on and the development of personality as a whole. The process of acquiring knowledge, developing skills and abili es is characterized by variability, vola lity, instability, and chaos. In this period, the forma on of the skills required for logical thinking and then theore cal thinking occurs, as well as logical memory develops. Crea ve abili es develop and an individual style of ac vity is formed, which is expressed in the style of thinking. It is worth no ng that the main factors of development in this age are communica on with children of the same age and manifesta ons of individual personality traits. Therefore, on the one hand, ideas about the future profession are based more on the basis of awareness of personal interests and abili es, and on the other hand, various variable professional inten ons may arise under the infl uence of friends. The step of the ter ary opta on (15-18 years of age), senior school age, early adolescence. This period is characterized by the comple on of physical and mental matura on, social readiness for socially useful pro- duc ve labor and civic responsibility. It is important to note that the development of cogni ve processes of boys reaches such a level that they are prac cally ready to perform all types of mental ac vi es of adults, in- cluding the most complex tasks. Cogni ve processes become more sophis cated and fl exible. In addi on, the emergence of cogni ve tools frequently surpasses personal development. The central moment is the self-determina on, to a certain extent, the forma on of world view (a system of moral a tudes and beliefs that leads to changes in inten ons); the system of value orienta ons and social se ngs. At the end of this period, the youth with the help of adults or independently choose the path of pro- fessional educa on and training, as well as professional self-iden fi ca on, i.e. during this step, desires are con- scious, and the selec on of the future professional ac vi es is conscious and responsible. 44

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 ІІ. The stage of professional training (university). The prac cability of dis nguishing this stage of profes- sional development as the separate period in the professional forma on of law enforcement offi cers is due to several features: - fi rstly, this period of training at universi es is extremely important for the development of the perso- nality, since at this me the signifi cant impact on the forma on of value orienta ons via the involvement of the individual in the values of society and future profession is imposed, which helps understand and master them. According to B. Ananiev (Ananiev, 2001), the youth is a sensi ve period for the development of the main sociogenic structures of the personality and the professional iden ty of future specialists. This is con- nected with the emergence of self-awareness, professional and personal self-determina on, refl ec on that are typical for this age. During training at the university, under favorable condi ons, students develop all levels of the psyche, which determine the orienta on of their personality, character, composi on of thinking, professional self-consciousness, etc. In addi on, on the one hand, the a tude towards the educa onal and professional environment is formed on the basis of the system of personal value orienta ons, and on the other hand, educa on and ac vi es aff ect the system of their value and seman c personal orienta ons; - secondly, exactly the youth age is characterized by an orienta on towards the future, which s mulates mental ac vity and underlies the personal development. The youth seek to iden fy the most important goals, ideals and meanings of their own lives and choose the main means to achieve their goals. In the process of edu- ca on at universi es, future police offi cers face one of strenuous periods in their lives from the psychological point of view when their values and world views signifi cantly change, and the ac ve forma on of iden ty and the individual specialist occurs. At this age, the importance of responsibility for their ac ons increases; quali es such as sense of purpose, determina on, perseverance, independence, leadership role, self-control, increased interest in the spiritual and moral problems develop (Kon, 1984); - thirdly, when studying at the university under the specifi c condi ons for training cadets, the system of specialized knowledge and skills required for eff ec vely performing professional ac vi es of law enforcement offi cers is formed. During the en re period of training, the future police offi cers undergo psychological prepara- on for their profession, which aims at forming adequate, sustainable mo va on for professional ac vi es; de- velopment of professional quali es; maintenance of high-level psychological readiness to perform du es under typical and extreme condi ons; forma on of the appropriate corporate culture in service teams, etc. (Zhdanova, Makarenko, Miloradova, 2014). During the professional training, the knowledge of cadets about their profession expands, professional iden ty is formed and the perspec ve of their en re way of life develops. The provision of the necessary condi ons at the university contributes to the involvement of cadets in values of the professional sphere, which in the future will underlie the awareness of personal professional readiness and eff ec ve adapta- on at the beginning of their career. In general, during the professional training, the purposeful absorp on of the system of professional knowledge, skills and abili es is formed via the revision of personal poten al. In addi on, the forma on of the holis c view of the professional community, the development of the opera onal basis of ac vi es, elements of professional observa on, thinking, imagina on and memory occur, which results in the awareness of professio- nal readiness upon gradua ng the university. There are three steps in the framework of this stage of professiogenesis of the future law enforce- ment officers.The first step of university adaptation, internalization and revision of professional potential (first-year students). The initial stage of training at the university is characterized by: awareness and un- derstanding of one’s choice and professional identity; development of social, cultural and psychological adaptation processes associated with the adoption of the new social role of cadets; formation of attitude towards representatives of the selected profession on the basis of the initial acquaintance with the chosen specialty; awareness of the social role of the police officers and their functions in society. When one enters a certain social and professional environment, it promotes changes in self-perception and comprehension of changes in one’s professional and personal life. Via revision and awareness of their professional po- tential (motives, aims, values, abilities), future law enforcement officers perform theoretically empirical reassessment of their own lives as a whole. Such changes occur during being first-year students of higher educational establishments. The second step of mastering professional knowledge, skills and abili es (second-year and third-year students). According to I. Naumova (Naumova, 2015), the main problem of further professional training is the establishment of rela ons between the profession and traits of personality: the correla on between personal sense with personal abili es in the study and future professional ac vi es, aims of educa onal and professional 45

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ac vi es, social needs. During this period of training in higher educa onal establishments, the theore cal and applied direc on of educa on is realized; cadets acquire both theore cal knowledge and prac cal skills that facilitate mastering their professional func ons, developing professional self-awareness, forming basic profe- ssional values during studying required professional disciplines. However, in addi on to the forma on of certain quali es, the acquisi on of the necessary knowledge and an increase in skills, this step may be accompanied by some disappointments, since cadets do not consider themselves as subjects of future professional ac vi es. Most o en this crisis occurs among the second-year students. Some scholars emphasize that the reverse side of this period is the correc on of ideas about the future service, the internaliza on of the culture of the professional environment, the expansion of social capital via the establishment of the fi rst professional es that will contribute to the improvement of the work effi ciency in the future. The process of training can either support adequate iden fi ca on processes or correct the disadvantages of one’s professional choice. It can also lead to the loss of interest and disappointment in the future specialty. The structure of the personality of young law enforcement offi cers undergoes signifi cant changes during this period. Professional needs and interests are formed. Changes in the mo va onal structure, system of value orienta ons take place. A gradual increase in the number of professional disciplines and prac ce during training give cadets the opportunity: to try themselves in real ac vi es, which helps them to understand their abili es and possi- bili es; to understand the specifi c requirements of the chosen professional ac vity; to master new social and professional roles. Due to the opportunity to try their skills in real prac ce within the framework of the chosen profession, cadets are pleased with the awareness that they are future professionals and experience posi vely the crisis of this stage. They also become aware that they don’t belong to this professional environment and may decide to change the professional development vector. On the basis of understanding the requirements of the new social and professional role and their own abili es and capaci es, cadets become aware of their achieve- ments made by their own eff orts. The third step of consolida on and awareness of professional readiness (fourth-year students and gra- duates). At the fi nal stage of training, cadets become aware of the degree of possession of certain terminology, values and norms, the use of par cular vocabulary, the idea of professional myths, and professionally important quali es of specialists. A er prac ce and internship in real police units, the “personal” basis of professional ac- vity is improved by iden fying the features of prac cal professional ac vi es (Naumova, 2015). The fourth year and gradua ons are periods when the forma on of new goals and perspec ves takes place on the basis of awareness of the spectrum of roles acquired during professiogenesis. Destabiliza on may develop due to rethinking and refi nement of various variants of professional and crea ve self-development, employment, and construc on of one’s professional career. If during training there were failures in the iden - fi ca on processes, this may complicate the process of entering the profession directly in the workplace a er gradua on. Graduates can change the type of professional ac vi es even immediately a er gradua on. Thus, by implemen ng a theore cal and crea ve approach to professional self-deployment, graduates realize the level of professional readiness and move on to the next stage of personal professional orienta on via consolida on of knowledge, skills, strategies and professional behavior. ІІІ. The stage of professional development (postgradua on period) includes the step of professional adapta on (adaptant), the step of mastering professional ac vi es (internal), the step of crea ve self-expression (master), the step of mentoring, the step of re ring and social readapta on. The step of professional adapta on (adaptant). It is a period of entering the profession and the beginning of ac ve professional ac vity. It is very impor- tant in the professional forma on of law enforcement offi cers. This step is characterized by the adapta on to social and professional norms, social and professional condi ons of the environment, processes of professio- nal ac vi es, further development of self-determina on in the selected profession, self-awareness of the right choice of profession, reconcilia on of personal and professional goals and objec ves, forma on of signifi cant features of the personality, development of professionally important quali es, special abili es, and emo onal quali es. At this step young law enforcement offi cers have the opportunity to “test” the received theore cal knowledge and their agreement with professional requirements in prac ce. In addi on, when one enters the profession, career goals emerge along with the development of new social roles. The op mal adapta on of 46

American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) ISSN 2474-9397 young law enforcement offi cers for working ac vi es is achieved only when the work corresponds to the most profound generaliza on, ac ve and persistent proper es of individuals. The step of mastering professional ac vity (internal). This step of professiogenesis of law enforce- ment offi cers is characterized by the acquisi on of professional experience. Persons at this step are already experienced specialists. The sign of this step is the posi ve a tude of offi cers to the chosen profession, the independence and successful implementa on of the main professional func ons. When entering the profes- sion as a full-fl edged colleague capable of working stably at the normal level, the improvement in the perso- nal structure of professional and prac cal thinking, percep on, memory, a en on, traits, abili es, the forma on of opera onal quali es, methods of psychological support of professional ac vi es, methods of self-evalua on, self- regulation, self-improvement occurs. This step is characterized by awareness, mobility, fl exibility and colle- giality of ac vi es. During this period the gradual transi on from consciously controlled ac ons to automatic and semiautoma c (development of skills) occurs, for example: knowledge of the legisla on allows offi cers prac cally to reproduce the paragraphs of laws automa cally. The step of crea ve self-expression (master). This is a skillful performance of professional ac vi es, cha- racterized by the crea ve and innova ve level, integrated psychological ac vi es, personal planning of career. Policemen are characterized by some special quali es, skills, or universalism, and wide orienta on in the pro- fessional area. They have already found their own unique style of ac vity. Results are stably good. They have grounds to believe that they are indispensable workers. So, offi cers are dis nguished among others by their style, a tude, effi ciency, and performance. According to Y. Klimov (Klimov, 1996), they are the best professional among others who are good. Depending on the forms of a esta on accepted in this profession, they have the corresponding formal qualifi ca ons (rank, category, degree, honors, rewards, etc.). They are able to solve pro- fessional tasks due to great experience, ability to organize working ac vi es and coopera on with assistants. The step of mentoring. This step is the highest level of any specialist, a reputable master who passes the experience to the youth and monitors their achievements. His or her life is fi lled with a meaningful professional perspec ve. The master of surrounded by like-minded disciples and followers whom he or she passes the best professional experience, i.e. this period of professiogenesis can be characterized by the transi on to a pedago- gical level, the transforma on of specialists into teachers of professional knowledge. The step of re ring and social readapta on. As soon as law enforcement offi cers re re, their personal professiogenesis enters the step of social readapta on. Readapta on is a process of person’s transforma on under radical changes in the condi ons and content of life and ac vi es: for example, the transi on from peace to war me, from family to lonely life, and so on. The process of adapta on of police offi cers involves correc on, comple on, par al rebuilding of either or separate func onal systems of psyche or the personality as a whole. The process of adapta on is connec- ted either with the radical rearrangement of func onal systems in the personality as a whole in the case of sudden, extraordinary changes in circumstances, or, if necessary, the transi on of an individual from a state of sustainable mental adaptability in the usual condi ons to a state of rela vely stable mental adaptability to new life condi ons and ac vi es signifi cantly diff erent from the previous circumstances. Such process is observed in police offi cers: the transi on from the special condi ons of professional and personal life to civil condi ons. This step of professiogenesis is characterized by: the gradual decline of professional ac vity or narrowing of its scope, the ex nc on of many professional interests, altera on of a tudes, changes in values, confl icts between abili es of the personality and inten ons, distant and immediate aims, health problems (diseases), which dra- ma cally change the direc on. If the process of readapta on occurs posi vely, law enforcement offi cers can dis nguish themselves a er having re red (teaches, writes authors of scien fi c works, etc.). Posi ve refl ec ons on the produc ve period of professional life, which causes sa sfac on, are observed. If law enforcement offi cers do not fi nd themselves a er re ring from the police and the restructuring of func onal systems to the condi ons of civil life does not occur, the decline in professional ac vity and produc vity can gradually lead to professional degrada on. Conclusions Thus, to sum up, we can make the following conclusions: – stages of professiogenesis of law enforcement offi cers determined by us refl ect their movement from the ideas about the future profession based on fantasies to the conscious selec on of professional careers; via crises of professional training whose result is the acquisi on of knowledge, skills, abili es, strategies of profes- sional behavior to the highest level of professional development – Master-Tutor; 47

ISSN 2474-9397 American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2017 / 4 (7) – promo on of law enforcement offi cers via stages of professiogenesis gradually brings them closer to the highest professional “acme” level. A signifi cant role in this process is played by the phase of professional training, within which lay the founda ons of future professionalism of the police offi cers. The success of this process depends on the quality of performing du es and the fi nal result of professional ac vity. References: Ananiev, B. (2001) Chelovek kak predmet poznaniya [A human as an object of cogni on]. SPb.: Piter. Gubareva, O. (2005) Psykholohichni osoblyvos formuvannia profesiinoi kompetentnos pratsivnykiv OVS [Psy- chological features of professional competence of law enforcement offi cers]. Kharkiv. Ivanova, N. (2010) Model psykholohichnykh osnov profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv pravookhoronnykh orhaniv [Psychological model of professional training of law enforcement offi cers]. Kyiv. Klimov, Y. (1996) Psihologiya professionalnogo samoopredeleniya [Psychology of self-determina on]. Rostov- na-Donu: Izdatelstvo “Feniks”. Kon, I. (1984) V poiskah sebya: lichnost i ee samosoznanie [Self-discovery:personality and self-consciousness]. Mos- cow: Poli zdat. Naumova, I. (2015) Teoretychne obgruntuvannia pedahohichnykh umov stanovlennia profesiinoi identychnos maibutnikh uchyteliv [Pedagogic condi ons of forming a professional iden ty of future teachers]. Kharkiv. Tsil’mak, O. (2009) Subiektyvni determinuiuchi faktory pryinia a osobys s u rishennia pro vybir profesii pravo- okhoronnoho napriamku [Determinis c factors when making a decision to obtain a profession related to law-enforcement]. Odesa. Zhdanova, I., Makarenko, P., Miloradova, N. (2014) Profesiino-psykholohichna pidhotovka pratsivnykiv slidchykh pidrozdiliv [Professional training of inves ga ve units` employees]. Kharkiv: KhNUVS. 48

Like this book? You can publish your book online for free in a few minutes!
Create your own flipbook